Будь-яка домашня електромережа повинна бути захищена – про це знає кожен, хто хоча б побіжно торкався цієї теми. Але не всі знають, яке обладнання найкраще купувати для цих цілей. Адже кожний елемент системи має бути розрахований за певними параметрами. До того ж багато хто не знають, яка кількість полюсів потрібно для різної захисту. Сьогоднішня стаття розповість про те, як вибрати ввідний автоматичний вимикач, розвести проводку по групам, які АВ необхідно встановити на ту чи іншу лінію і чим відрізняються подібні пристрої одне від іншого.
Загальні поняття про вступному автоматі
Захист будь-якої електричної мережі починається ще до приладу обліку. Самим першим на лінії встановлюється ввідний автоматичний вимикач, який є основним вузлом всієї системи. Навіть при відмові інших АВ в розподільному щиті, при короткому замиканні, це пристрій встигне зреагувати до того, як загориться ізоляція проводки. Швидкодії правильно підібраного ввідного автомата достатньо навіть для захисту стоїть після нього в ланцюзі приладу обліку електроенергії.
Для звичайних мереж з напругою 220 В використовуються двополюсні вступні автомати, автоматичні вимикачі з чотирма контактами. Згідно з правилами улаштування електроустановок (ПУЕ) вхідний кабель повинен розриватися і з нуля, і по фазі. Саме тому автомати на 1 полюс тут незастосовні.
Різниця між рубильником і ввідним автоматом
Найбільш часто задається новачками у цій області питання: чи можна встановлювати на вводі тільки автомат, без додаткового рубильника або пакетного вимикача? На перший погляд здається, що такі дії не суперечать ПУЕ, однак проблема тут не в тому, що подібний монтаж заборонений. Справа в конструктивних особливостях обладнання.
Рубильник або пакетний вимикач не мають у своїй схемою складних елементів, вони прості і тому надійні. Для подібних розмикачів немає певної кількості циклів, що вони здатні витримати. Тому якщо планується часто відключати мережу, то перед вступним автоматичним вимикачем слід поставити пакетник або рубильник.
Чому не варто часто користуватися АВ
Проблема високотехнологічних автоматів в тому, що у них є певний ресурс за циклами. Зазвичай він дорівнює 8000-10 000 включень. Це означає, що після цього пристрій або повністю перестане працювати, або просто не зніме напругу з мережі при виникненні перевантаження або короткого замикання. Але ще не факт, що пристрій витримає обіцяне виробником кількість циклів. З цього випливає, що часто користуватися вступним автоматичним вимикачем не варто. Краще для цих цілей встановити рубильник або пакетник.
Вартість автоматів не надто висока, проте нікому не хочеться переплачувати зайве, а значить, найбільш вірною буде схема, при якій розташування елементів буде наступним (від подання):
При необхідності виробництва періодичних ревізій (1-2 рази на рік) можна скористатися вступним автоматичним вимикачем. Якщо ж поломки відбуваються часто, то краще знімати напругу з рубильника або пакетника.
Захисна автоматика для мереж з напругою 380 В
Багато хто вважає, що трифазні системи складні і незручні в монтажі. Однак подібна думка є помилковим. Навпаки, якщо розібратися, то такі мережі можна назвати найбільш простими в монтажі і обслуговуванні. Тут перед приладом обліку електроенергії встановлюють чотирьох – або трьохполюсний ввідний автоматичний вимикач. І саме про кількість контактів постійно точаться суперечки між фахівцями. Одні стверджують, що розрив нуля необхідний, так само як і при двопровідної системі, а інші, навпаки, говорять, що четвертий контакт – це додаткове слабка ланка в ланцюзі.
Якщо міркувати логічно, то краще використовувати в якості вступного автомата чотириполюсник, однак практика показує, що не все так однозначно. Саме нульовою контакт подібного пристрою відмовляє найбільш часто. У чому ж причина подібної проблеми? Бувалі електромонтери знають, що основне навантаження припадає на нульову клему – при слабкому контакті першою починає горіти саме вона. При цьому в автоматі на 2 полюси такої проблеми немає. Варто спробувати з цим розібратися.
Чому виходить з ладу ввідний автоматичний вимикач 380В
Найчастіше основна проблема отгоранія або залипання нульового контакту криється в ліні або неуважність електромонтера, який збирає, а після обслуговує схему. При двопровідної системи навантаження на нейтраль не надто велика. Саме тому автомат буде працювати значно довше. А ось при 380 В на нульовий контакт надають навантаження відразу 3 фази, що при неякісно простягнутих клемах стає згубним для захисного обладнання.
Для “лікування” подібної “болячки” слід перевірити всі нульові контакти. Самим зручним способом ревізії розподільного щитка є його обстеження тепловізором, на екрані якого моментально стають видні проблемні місця, температура в яких вище. Однак подібне дороге обладнання є в одиниць, а значить, доведеться пройти по всіх з’єднань і якісно їх протягнути. Особливу увагу слід звернути на нульову шину.
Якщо ревізія проведена, а через короткий час відсікач знову вийшов з ладу, залишається використовувати найбільш раціональний варіант – встановити ввідний автоматичний вимикач 3Р (трьохполюсний). Однак подібне допускається тільки за умови наявності у схемі пристроїв захисного відключення, здатних захистити проживаючих у квартирі або будинку від ураження електричним струмом. Замість УЗО можна використовувати автоматичний вимикач диференціального струму (АВДТ).
Для тих, хто хоче дізнатися більше про встановлення ввідного автомата, нижче представлено відео, яке багато чого пояснить.
Номінальна струмова навантаження автоматичних вимикачів
Цей параметр підбирається на підставі загальної споживаної усіма побутовими приладами потужності. Якщо говорити про звичайній квартирі, то тут рідко цей показник перевищує 5,5 кВт. При подібній навантаженні найкращим варіантом буде використання ввідного автоматичного вимикача 25А. Однак дане твердження вірне лише для мереж 220 В. Якщо введення здійснюється за чотирипровідної системи, то показник максимального навантаження для такого автомата складе 9,5 кВт.
Допускається використання пристроїв з номінальною струмовим навантаженням 25 А й для лінійних автоматів для живлення устаткування до 5,5 кВт, однак при цьому вступної відсікач повинен мати більш високі показники.
На що звернути увагу при купівлі захисного обладнання
При виборі ввідного автоматичного вимикача важливо не тільки правильно розрахувати його характеристики. Необхідно бути гранично уважним і при покупці, щоб не придбати фальсифіковану продукцію. Насамперед проводиться візуальний огляд. Корпус автомата повинен мати рівномірний колір, без сторонніх вкраплень. Нерівності виливки повинні насторожити покупця, так само як і великі зазори в районі «прапорця». Але основний секрет ховається на одній з бічних панелей.
Основне завдання виробників фальсифікату – заробити якомога більше грошей. Тому вони не обтяжують себе установкою цієї автоматики всередині відсікача. І ось як це можна з’ясувати. У цього оригінального пристрою на бічній панелі є пробка з щільної гуми. Якщо її витягнути, під нею виявиться біметалева пластина, що відповідає за відсічення і зняття напруги з ланцюга при перегріві. Так от, на фальсифікованої продукції зазначена пробка буде просто промальована – відкрити її не вдасться.
Якщо розібрати подібне виріб (автоматом його назвати не можна), всередині виявиться тільки контактна група без будь-яких додаткових елементів, на зразок соленоїда, штока або пластини. По суті це звичайний вимикач, не здатний нікого і нічого захистити.
Де краще купувати захисну автоматику
Багато користувачів стверджують, що найбільш вигідними є покупки через інтернет, однак до разбираемому сьогодні обладнанню це явно не відноситься. Адже в цьому випадку неможливо побачити виріб своїми очима. Виходить, що людина купує кота в мішку. А адже від оригінальності придбаного автомата залежить не тільки безпека здоров’я проживаючих у квартирі або будинку, але інколи і життя людей. Саме тому фахівці радять купувати подібне обладнання тільки в спеціалізованих перевірених магазинах з хорошою репутацією.
Ціни вступних автоматичних вимикачів невисокі (від 200 до 1000 р.), тому не варто намагатися знайти через інтернет ще більш дешевий товар – він, швидше за все, виявиться неякісним фальсифікатом.
Висновок
Вибір ввідного автомата не настільки складний, як це може здатися на перший погляд. Головне – підійти до нього уважно і виважено. Слід пам’ятати, що це остання ступінь захисту. І якщо трапиться так, що інша автоматика відмовить, доведеться сподіватися лише на вступній відсікач. А значить, домашній майстер повинен бути в ньому впевнений на всі сто.
