Зв’язок процесора з оперативною пам’яттю
Ще одна відмінність 32-бітної системи від 64-бітної стосується і оперативної пам’яті, оскільки в обробці інформації вона бере безпосередню участь. До її адресами звертається ЦП, але самі адреси якраз і зберігаються в тій самій надшвидкої пам’яті. Таким чином, при розрядності 32 біта процесор може отримати доступ тільки до адрес пам’яті з загальним числом 2^32 ступеня, а при використанні 64-бітної структури – 2^64 ступеня.
Виходячи з цього, неважко зробити висновок про максимально підтримуваний обсяг ОЗП. 2^32 ступеня складає 4 Гб, а 2^64 ступеня – вже 16 Еб (эксабайта). Звичайно, це все теорія, адже такі обсяги оперативної пам’яті ще не створені (хоча, знову ж таки, теоретично це можливо). Крім того, потреби в ній немає і з тієї причини, що на сьогоднішній день немає жодного програмного продукту, для якого б знадобилося задіяти такі величезні потужності. Таким чином, якщо встановити на комп’ютер операційну систему з розрядністю х86, більше 4 Гб оперативної пам’яті використовувати не вийде, скільки б ви не встановлювали туди додаткових планок (система їх просто не «побачить»). У випадку з системами х64 можна встановлювати планки хоч до безкінечності. Крім того, незважаючи на максимум 4 Гб для 32-розрядних систем, насправді доступно виявляється всього 3 Гб! Але це вже стосовно саме до операційних систем.
Що ж стосується самих ОС у вигляді програмного забезпечення (наприклад, Windows 10), відмінність 32-бітної системи від 64-бітної, полягає і в тому, що архітектура х86 може використовувати максимум ОЗП, а х64 – ні.
Мова йде якраз про те, що теоретично 64-бітна ОС, по ідеї, мала б працювати з об’ємом 16 Еб, але на практиці обмеження становить всього 192 Гб.
