Інформаційні системи – формальні социотехнические організаційні системи, призначені для збору, обробки, зберігання й розподілу інформації. У социотехническом аспекті вони містять чотири основних компонента: технології, процеси, людей та організаційну структуру.
Структура інформаційної системи на базі комп’ютерів
Комп’ютерна інформаційна система – це система, в якій комп’ютер відіграє основну роль. Така система містить наступні елементи:
- Апаратні засоби – в першу чергу, сам комп’ютер, що містить центральний процесор, пристрої введення, пристрої виведення, пам’ять, пристрої зв’язку.
- Програмне забезпечення інформаційних систем – комп’ютерні програми та посібники до них. Комп’ютерні програми – машинно-зчитувані інструкції, що керують апаратними засобами для створення корисної інформації з даних. Програми зазвичай зберігаються на комп’ютерних дисках.
- Дані – відомості, що використовуються програмою для створення корисної інформації. Як і програми, дані зберігаються в машинно-читаному вигляді на дисках.
- Процедури – політики, що управляють функціонуванням комп’ютерної системи.
- Люди – основний компонент, що впливає на успіх або невдачу всієї інформаційної системи. Кожна комп’ютерна інформаційна система, щоб бути корисною, повинна мати у своєму складі людей.
Програмне забезпечення систем обробки інформації
Системи, програми для обробки інформації у відповідності з деякими правилами. Вони є найважливішою складовою частиною сучасних систем передачі інформації. Існує велика кількість самих різних комп’ютерних програм, призначених для рішення практично будь-яких завдань.
За призначенням системи програмного забезпечення поділяються на:
- системні (операційні системи і різні службові програми);
- прикладні програми для виконання вузькоспеціалізованих завдань);
- інструментальні – спеціальні програми, призначені для розробки і супроводу інших програм.
Структурна схема інформаційної системи
Інформаційну систему можна представити у вигляді структури, що містить вхідну інформацію, вихідну інформацію та інформаційну середу. Для перетворення інформації з вхідних у вихідну застосовуються засоби обробки інформації. Вихідна інформація надсилається безпосередньо одержувачу або іншій системі обробки інформації.
Інформаційні потоки і канали
В основі управління будь-якою системою лежить обробка циркулюючої в ній інформації. Тому особлива увага приділяється поняттям «інформаційні потоки» та «інформаційні канали».
Інформаційний потік – сукупність повідомлень, що циркулюють між зовнішнім середовищем і системою і призначених для виконання функцій управління.
Канал – сукупність ланок системи, призначених для передачі інформації.
Види комп’ютерних систем
Класифікація комп’ютерних інформаційних систем може здійснюватися:
По архітектурі:
- настільні;
- локальні;
- розподілені:
- файл-серверні;
- клієнт-серверні.
За способом обробки даних:
- інформаційно-довідкові;
- вирішальні.
По області використання:
- економічні;
- медичні;
- географічні.
За ступенем охоплення завдань:
- індивідуальні;
- групові;
- корпоративні.
Види комп’ютерних інформаційних систем за типом розв’язуваних завдань
Класифікація комп’ютерних інформаційних систем за рівнем вирішення завдань у бізнес-середовищі наступна:
1. Системи обробки транзакцій – найбільш фундаментальні комп’ютерні системи, призначені для захоплення, визначення виду, зберігання, обслуговування, оновлення та вилучення даних транзакцій. Ці дані можуть використовуватися для введення в інші інформаційні системи. Основна мета будь-якої системи обробки транзакцій – оптимізація щоденних операцій у будь-якій організації. Транзакція – будь-яка подія, що впливає на діяльність організації. Одними з найпоширеніших транзакцій є: видання наказів, виписка рахунків, укладання контрактів з працівниками. Для нормального функціонування організації роботу по обробці транзакцій необхідно виконувати систематично.
2. Системи обробки інформації управління. Обробка даних з допомогою комп’ютерів має надзвичайну ефективність з кількох причин. По-перше, існує величезна кількість даних, які повинні оброблятися з великою швидкістю.
Насамперед це стосується комп’ютерних програм, зайнятих у процесі автоматизації щоденних канцелярських завдань. Однак в останні роки основна увага починає приділятися додатками, що надає інформацію з метою управління, планування і визначення політик.
Вимоги, що пред’являються до інформації в системах обробки інформації управління
- релевантність;
- своєчасність;
- точність;
- повнота;
- стислість.
3. Системи підтримки рішень – тип сучасних інформаційних систем, які надають інформацію, яка не може прогнозуватися. Як правило, така інформація буває потрібна професіоналам тільки один раз. Ці системи не призначені для створення регулярних звітів. Замість цього вони виконують функцію формування відповідей на широкий діапазон запитів.
Системи підтримки рішень допомагають менеджерам приймати рішення, які не є високо структурованими. Рішення вважається неструктурованим, якщо не існує чітких процедур для його прийняття.
4. Системи автоматизації офісу – сучасні інформаційні системи, що швидко розвиваються останнім часом. Призначені для збільшення ефективності і продуктивності офісних працівників: друкарок, секретарів, працівників відділу кадрів, менеджерів. Багато організації у першу чергу автоматизують роботу своїх офісів.
Системи обробки інформації використовуються для полегшення набору, зберігання, перевірки та друку текстових матеріалів. Інша область застосування цих систем – організація електронної пошти, що дозволяє людям обмінюватися інформацією в електронному вигляді через комп’ютерні термінали.
Таким чином, сучасні інформаційні системи організаційного управління виконують найважливіші функції і підтримують найбільш суттєві бізнес-процеси організацій.
Вимоги до інформаційних систем
Вони наступні:
- обробка інформації в реальному масштабі часу з метою своєчасного прогнозування ситуації;
- універсальність – можливість роботи з різнорідною інформацією, що надходить з різних джерел;
- наявність сучасних засобів аналізу і графічного відображення інформації;
- можливість оперативного відображення бізнес-процесів у динаміці їх виникнення;
- можливість всебічного аналізу бізнес-процесів: кількісного, якісного, тимчасового.
Розвиток інформаційних систем
Відділи інформаційних технологій в організаціях призначені для управління розвитком і застосуванням інформаційних технологій. Для розвитку сучасних інформаційних систем можуть використовуватися різні методики. Багато розробники використовують підхід системного проектування для систематичного розвитку інформаційної системи за етапами.
Інформаційна система може розвиватися безпосередньо в організації або за її межами. При цьому на аутсорсинг може бути передана вся система або лише якась її частина.
Фактори, що впливають на розвиток сучасної системи:
- вдосконалення методики управління організацією;
- підвищення ефективності комп’ютерних систем;
- розвиток методики програмної реалізації інформаційних систем.
Етапи життєвого циклу інформаційної системи:
- планування;
- аналіз системи і формування вимог до неї;
- проектування;
- розвиток;
- об’єднання і тестування;
- реалізація;
- обслуговування.
Забезпечення інформаційних систем
Виділяють наступні його види:
- технічне – технічні засоби (комп’ютери, різні периферійні пристрої) для збору, обробки і подання інформації;
- інформаційне – способи перетворення даних в машинну форму;
- лінгвістичний – мови програмування і мови систем пошуку інформації;
- правове – норми і правила, що містяться в нормативних документах;
- математичне – способи та засоби побудови алгоритмів та математичних моделей;
- організаційно-методичне;
- програмне.
Тенденції розвитку інформаційних систем
Вони наступні:
- формування баз даних практично з усіх галузей діяльності суспільства;
- вдосконалення технологій доступу рядового члена суспільства до цих баз;
- використання потужних комп’ютерів і розгалужених мереж для збільшення функціональності інформаційних систем;
- підвищення складності інформаційних продуктів і застосування при цьому інтерфейсів, що полегшують взаємодію з ними звичайних людей;
- усунення проміжних ланок при доставці інформації кінцевому користувачу;
- глобалізація, яка полягає в розширення географічних меж ринку інформаційних послуг навіть для невеликих компаній.
