Фантазії та реальність
Бажання знайти тульпу можна спостерігати ще в дитячому віці. До 3-х років у маленької людини вже повністю формується той ідеальний образ друга, який необхідний йому для спілкування та ігор. А якщо такого він не може знайти в реальності? Тоді малюк з легкістю його вигадує.
Таким чином і з’являються вигадані персонажі (яскравим прикладом тому служить Карлсон). Цей віртуальний друг зовні може бути схожий на людину, персонажа з казки або мультфільму, а також на супергероя. Якими особливостями і звичками буде володіти вигаданий приятель, який буде його зовнішній вигляд – все залежить тільки від фантазії дитини. При цьому віртуальний друг може як постійно супроводжувати малюка, так і бути лише приходять партнером, необхідним для спільних ігор. Також він часом існує тільки в певному місці (в дитячій кімнаті, на дачі тощо). До того ж нікому невідомо, коли він прийде і коли зникне.
Подібне явище має місце і в світі дорослих. Останнім часом стали модними різні історії, які розповідають про те, як люди відтворювали улюблених ними героїв аніме і фільмів, роблячи їх образи матеріальними. Вірити в правдоподібність таких розповідей досить складно. Тим не менш вже сама можливість мати одного, нехай і уявного, але при цьому цілком цього, цілком може зацікавити того читача, який вважає себе самотньою людиною. Виходить, що досить застосувати особливі техніки, і кожен цілком може створити у себе в голові самостійне істота (тульпу), здатне пізнавати і вивчати наш світ. Звичайно, цей процес досить трудомісткий. Для створення тульпы знадобиться чимало часу, може, навіть півроку, а то і більше. Однак результатом такої кропіткої праці може стати не просто ідеальний друг, а навіть улюблений людиною партнер.
