Технології стрімко розвиваються, а разом з ними вдосконалюються і мобільні гаджети. Кардинальні зміни телефонів як в технічному, так і у візуальному плані сталися близько п’яти років тому. Тому моделі шести – семирічної давності можна назвати вже старими.
Стільникові телефони, які викликали фурор у свій час, потихеньку забуваються. Тим не менше про деяких пристроях варто розповісти і згадати, за що їх так любили і пишались покупкою бажаного гаджета.
Представляємо вашій увазі список старих моделей стільникових телефонів, куди увійшли легендарні апарати, що запам’яталися своїми революційними характеристиками, а також надійністю та іншими експлуатаційними якостями. У продажу їх вже не зустрінеш, хіба тільки на вторинному ринку в розділі раритетів.
Nokia 3310
Старий мобільний телефон «Нокіа» серії 3310 – це справжня легенда свого часу. Гаджет відзначився в першу чергу своєю надійністю. З усього асортименту бренду, як минулого, так і нинішнього, ця модель дійсно «безсмертна». Напевно багато хто пам’ятає ходили по інтернету меми про цю серію: «Що зробити зі старого мобільного телефону «Нокіа 3310»?» – «Та що завгодно, тільки не рони його, а то доведеться міняти підлоги».
Гаджет йшов у моноблочної конструкції з дисплеєм на рідких кристалах. Візуалізація, звичайно, була не найкраща, але все ж її вистачало для дзвінків і відправки невеликих СМС. Також варто згадати про іграх. Всього було встановлено чотири додатки, але багатьом найбільше запам’яталася «Змійка».
Бренд спробував воскресити серію і випустив старий стільниковий телефон (фото вище) у трохи зміненому вигляді і з більш просунутим набором чіпсетів. Для тих, кому потрібні доступні та надійні «дзвонилки» – це ідеальний варіант. Оновлена модель отримала сучасний кольоровий екран і більш чуйні кнопки з інтерфейсом.
Siemens ME45
Ще один запам’ятався багатьом старий стільниковий телефон від бренду «Сіменс». Модель виділяється яскраво вираженою кромкою з великим радіусом. Апарат побачив світ у далекому 2001 році і відразу ж сподобався користувачам не тільки привабливою вартістю, але і експлуатаційними якостями.
Старий стільниковий телефон серії МЕ45 отримав зручну кнопку навігації, розташовану прямо в центрі. Вона-то якраз і стала прообразом джойстика для наступних поколінь гаджетів. По надійності модель анітрохи не поступалася легендарної «Нокії 3310», хоча і була легше її на 30%.
Телефон отримав матрицю, підтримуючу 4 кольори, і пристойний за розмірами екран, де можна було переглянути СМС, не перегортаючи кожні пару рядків, як це було з «Нокією». Крім того, в разі поломок клавіш їх можна було легко замінити хоч на дерев’яні тріски – і вони цілком нормально функціонували.
Samsung C100
Старий мобільний телефон «Самсунг» серії С100 з’явився в 2003 році. Одна з головних відмінних рис цієї моделі – кольоровий дисплей. С100 став першим апаратом у своєму сегменті з таким екраном. Крім того, телефон дістав записну книжку на 500 абонентів і пристойну кількість штатних додатків: календар, будильник, конвертери, галереї, ігри і т. п.
Багатьом запам’яталося і велика кількість мелодій: 37 встановлених рингтонів і ще 3 можна було взяти на стороні. Багатьох порадувало і час автономної роботи гаджета на такому дисплеї – близько 4 діб. Результат, може, і не найвидатніший для старої мобільної техніки, але, дивлячись на сучасні android-смартфони, йому можна позаздрити.
Motorola MPx200
Старий мобільний телефон «Моторола» серії МРх200 також має почесний титул невмирущій моделі. І це при тому, що форм-фактор пристрою являє собою «розкладачку». З’явився апарат в кінці 2002 року і відразу завоював повагу користувачів.
Модель отримала кольоровий дисплей і працювала під управлінням платформи «Віндовс Мобайл 2002». Так що тут ми бачимо перші зачатки смартфонів. Компанія забезпечила свій пристрій 32 Мб внутрішньої пам’яті, де користувачеві була доступна лише мала частина – близько 10 Мб.
Камери телефону не було, але був скромний МР3-плеєр. Раніше треки займали близько 800 Кб, так що можна було зберігати в апараті до 12-15 улюблених композицій. Не підкачала і автономність гаджета. 5 годин безперервних розмов і 80 годин в режимі очікування – хороший показник.
Для свого часу «Моторола МРх200» була престижним пристроєм. Модель особливо припала до душі прекрасній половині людства. Тим більше що бренд пропонував широкий вибір кольорів і гам. З ергономічністю у гаджета також повний порядок. Носити і користуватися ним дуже зручно, особливо якщо порівнювати модель з сучасними лопатоподібними смартфонами.
Sony Ericsson K500i
Цей багато в чому якісний мобільний гаджет є продуктом співпраці японсько-шведського бренду. Модель в першу чергу приваблювала наявністю камери на 0,3 Мп з чотирикратним зумом. Причому можна було не тільки фото, але і знімати відео. Для свого часу це був справжній прорив.
Якість знімків, природно, залишало бажати кращого, але все ж сам факт наявності такого функціоналу привертав увагу багатьох споживачів. А 1,9-дюймовий екран пропонував хорошу і більш або менш збалансовану колірну гаму. Пікселі, звичайно, били в очі, але на цьому телефоні можна було пограти в 3Д-ігри.
Незважаючи на значні по тим часам характеристики екрану, з автономністю у гаджета був повний порядок. Можна було безперервно розмовляти до 7 годин підряд або весь день грати в ігри. Супутній джентльменський набір для пристроїв того часу також був присутній: плеєр, диктофон, календар, галереї і т. д.
Motorola RAZR V3
Флагманська модель бренду побачила світ у 2004 році і її відразу охрестили найкрасивішим телефоном. Розкладушка отримала привабливий зовнішній вигляд з гармонійно контрастують квітами і відмінні ергономічні показники. По ній приємно було дзвонити і просто тримати в руках.
Тонкий корпус завтовшки всього 14 мм і металеві відтінки підтверджували вибране назва – RAZR (razor – “бритва”). Моделі оснащувалися камерами на 0,3 Мп і підтримували бездротові протоколи блютуз і GPRS. Якість знімків було посереднім, але особи на фото були впізнавані.
По надійності модель трохи поступалася вищеописаним конкурентам. Але виною тому був тільки тонкий корпус. Все інше виконано на вищому рівні: ніяких люфтів, зазорів і інших недоліків не було. Апарат не можна було зберігати в задній кишені штанів і вже тим більше джинсів. Сам корпус більш або менш гнучким, але екран міг тріснути.
Особливості апарату
Окремо варто згадати про клавіатурі. Якщо минулих поколінь розкладачок клавіші ходили і люфтили, то у випадку з RAZR все інакше. Кожна кнопка була як влита і чітко реагувала на натискання користувача. З джойстиком ніяких проблем, властивих гаджетів такого плану, не було. Він не западав і чуйно реагував на маніпуляції.
Єдине слабке місце телефону – це час автономної роботи. В такий тонкий корпус вмістити серйозний елемент живлення не представлялося можливим. І тим не менше рівень автономності гаджета все ж був вище, ніж у багатьох сучасних андроїд-смартфонів.
