Екранізації російської народної казки «По щучому велінню» добре відомі і улюблені нами з дитинства. Історія не втрачає актуальності і в нашу сумбурну сучасність. Вчені публікують психологічні аналізи, розкривають її глибокий філософський зміст. А глядач із задоволенням переглядає всі варіації, вчиться вірити в диво, розрізняти принципи добра і зла. У даній публікації представлені найвідоміші проекти, в яких фігурують Омелько, піч і чарівна щука.
Мальований мультфільм-казка 1938 року
У 1938 році творчий дует режисерів Пантелеймона Сазонова, відомого мультфільму «Квартет» 1935 року, і Влада Бочкарьова («Кіно-крокодилів») створив справжній шедевр анімації під назвою «Казка про Омелька». На жаль, актори, які займалися озвучкою мультфільму, в титрах не вказані. Проект став суспільним надбанням.
Сюжет російської народної казки практично не був змінений. Автори внесли корективи лише фінальні події. У Сазонова і Бочкарьова герой зустрічає царський «кортеж», обганяє його, що призводить самодержця в гнів.
Тут Омелько лежить на печі і зовсім не претендує на серце царівни. За допомогою заклинання він тільки віднаджує царську охорону від своєї хатинки.
Художній фільм 1938 року
У цей же рік казка про Ємелю на печі екранізується найбільшим радянським режисером-казкарем Олександром Роу. Він знімає повнометражну чорно-білу художню кінострічку «По щучому велінню». Фільм базується на однойменному творі драматурга Е. Тараховской і був створений на кіностудії «Союздетфільм». Сюжет картини в тій чи іншій мірі об’єднав мотиви трьох російських казок: «По щучому велінню», «Царівна Несміяна», «Плясовая гармонь».
У центрі оповідання – Омельку, піч, щука, цар Горох і його розпещена дочка Несміяна. Втомившись від примх дочки, государ обіцяє видати її заміж за того, хто зуміє її розсмішити. Омелькові вдається це зробити, але цар велить прогнати мужика з палацу. Закохана царівна тікає разом з ним.
Мультфільм «В деякому царстві» (1957 рік)
Через 20 років режисери В. Іванов-Вано і М. Ботів на кіностудії «Союзмультфільм» створюють мальовану історію за мотивами казки «По щучому велінню». Класичний сюжет знову піддається авторської інтерпретації. Свататися до російської царівну їде в кареті заморський принц. В цей час Ємеля на печі відправляється за дровами. Їх шляхи перетинаються. Після зіткнення зазначених засобів пересування карета з усім екіпажем і пасажирами перекидається. Омелько випадково знаходить портрет царівни Марії, що випав з карети, і бажає, щоб дівчина його полюбила. Природно, принц залишається не при справах, а роздратований цар замикає дочка у вежі. У цей час генерал призводить Омелька під палац. І Мар’я вибирає простого мужика, а не заморського принца. Знедолений залицяльник оголошує війну, але Омелько за допомогою заклинання розбиває вороже військо. Мар’я, залишивши палац, їде з героєм, вони живуть довго і щасливо.
Ляльковий мультфільм 1970 року
Першим ляльковим проектом творчого об’єднання «Екран» є дітище Ст. Пекаря і Ст. Попова під назвою «По щучому велінню». Мультфільм створено на основі спектаклю Калінінського театру ляльок за п’єсою Е. Тараховской. У центрі оповідання боягузливий цар Горох і його дочка Несміяна, маявшаяся від нудьги в своїй світлиці. Цар обіцяє віддати її в дружини того, хто розсмішить капризну дівчину. Приїжджає Ємеля на печі. Царівна регоче, а владика проганяє мужика. Але Несміяна збігає з коханим.
Мультиплікаційний проект 1984 року
Про знайомих всім з дитинства героїв режисером Ст. Фоміним за сценарієм А. Тимофіївського знятий ще один мультфільм. Крім основних героїв, оповідання вводяться шпак і чарівне кільце, подароване юнакові щукою. Сюжет починається зі знайомства з ледарем Омельком, який випадково в лісі зустрічає заблукала Марію-царівну, прячущуюся від няньок. Молоді люди закохуються один в одного. На печі Омелькові більше не лежиться, і він вирушає на ній в палац. Юнака за наказом царя садять в бочку і кидають у море. Невтішна царівна оплакує коханого, але тут шпак приносить їй чарівне кільце. Мар’я бажає повернути Омелька, і разом вони на печі збігають з палацу.
