Підключення варильної панелі: схема, інструкція та рекомендації

Останнім часом варильні поверхні стали користуватися просто величезною популярністю. Можна з упевненістю стверджувати про те, що вони можуть повністю витіснити звичайні плити з світового ринку. Але поки такого не відбувається, хоча існують всі передумови. І якщо звичайні плити обмежуються лише включенням вилки в розетку, то схема підключення варильної панелі дещо складніше. Тут необхідні певні навички і знання. Про те, як це можна виконати, можна дізнатися з цієї статті.

Потужність електричних варильних панелей

Поза всяким сумнівом, це головний фактор вибору на користь тієї або іншої моделі! І оскільки традиційно багато споживачі зупиняють свій вибір на електричних варильних панелях, то інші варіанти в статті розглянуті не будуть.

В даний час на світовому ринку найбільшого поширення отримали моделі поверхонь з чотирма конфорками. Так повелося вже досить давно, але і по сей день стандартна кількість точок розігріву, як правило, залишається незмінним. Тим не менш виробники час від часу проводять модернізацію і в зв’язку з цим місця нагріву володіє різним ступенем потужності:

• Перша конфорка найслабша – її показник не перевищує 0,4-1 кВт.
• Далі йдуть дві конфорки по 1,5 кВт кожна.
• Четверта конфорка вже найсильніша – її потужність може доходити до 3 кВт.

Іншими словами, сумарний показник сили кухонного приладу може досягати 7 кВт. Ці дані особливо важливі, якщо завдання про те, як підключити електричну варильну панель вирішується своїми силами.

У той же час варто відзначити, що це відноситься до стандартної комплектації, тобто без урахування додаткових опцій. Зокрема, йдеться про наступне:

• У деяких моделей є можливість регулювати загальну площу нагріву відносно кожної точки за рахунок додаткових кілець навколо дисків.
• Панелі з функцією об’єднання обох сусідніх конфорок. Це актуально у випадку використання посуду нестандартної подовженої форми – інвентар та інші варіанти.
• Більша кількість точок нагрівання – замість чотирьох їх може бути шість або більше.

В результаті підсумкова потужність кухонного приладу помітно зростає. Тому варто заздалегідь продумати, як саме варильна поверхня буде живитися. Адже від цього багато в чому залежить подальша експлуатація техніки.

Кабель для підключення варильної панелі

На жаль, не у всіх випадках виробники комплектують свої плити, варочні панелі та іншу кухонну техніку проводами для їх підключення. І якщо вже була придбана саме така техніка, то в цьому випадку виникає необхідність у покупці кабелю. Але який варіант вибрати, виходячи з перерізу, матеріалу виготовлення та марки?

В цьому випадку кабель варто підбирати залежно від головних факторів:

• потужності приладу;
• типу електричної мережі – однофазна або трифазна.

Потужність зазвичай вказується в технічному паспорті. Тип мережі можна визначити за кількістю жив в проводці житлового будинку. У відповідності з будівельними нормами однофазна мережа (якщо це не старі споруди) містить три дроти – фаза, нуль, заземлення. Трифазна проводка вже включає 5 жив – три фази, нуль, заземлення.

Кабель повинен бути необхідної довжини, щоб спокійно діставати до розетки. Крім того, він повинен бути достатньо гнучким.

Особливості оптимального вибору

Що стосується вибору оптимального перерізу дроти для підключення варильної панелі, то нижче наведена таблиця:

Звичайно, варіантів може бути набагато більше, проте все перераховане зустрічається найбільш часто, тому цих відомостей цілком може вистачити для самостійного підключення варильної поверхні.

Окрема лінія і матеріали проводів підключення

Для варильної панелі необхідно виділити окрему лінію з обов’язковим захисним автоматом від ввідного розподільчого щитка. І оскільки сучасна варильна панель має досить значну потужність – не менше 3 кВт (про це ми дізналися вище), то відповідно до ПУЕ необхідно використовувати тільки мідний провід для підключення такої кухонної техніки.

А ось кабелі з алюмінієвими жилами не підходять в силу того, що така проводка просто не в змозі витримати навантаження в 3 кВт і більше. В іншому випадку це не тільки може призвести до виходу з ладу техніки, але і до загоряння проводки. Цей важливий момент необхідно враховувати до установки і підключення варильної панелі.

Крім цього, варто зазначити, що підключати кілька силових домашніх приладів лише до однієї лінії заборонено. Іншими словами не можна поєднувати лінію розеток і освітлення з живленням варильної панелі.

Якщо така можливість відсутня, то слід і зовсім відмовитися від придбання цієї техніки. Про це важливому нюансі необхідно подбати ще до походу в магазин.

Розетка

Кожен раз підключення варильної панелі не обходиться без ще одного дуже важливого нюансу – необхідно наявність якісної силовий розетки і вилки. Що стосується кількості висновків, то тут знову все залежить від типу електричної проводки:

• Однофазна мережа – три висновки: фаза, нуль, земля.
• Трифазна мережа – п’ять висновків: по 3 фази, 2 нуля і 1 земля.

Як правило, силові вилки і розетки виготовляються за сучасними технологіями з використанням спеціального міцного пластику. При цьому в продаж надходить найрізноманітніший асортимент як з кришкою, так і без неї.

Для грамотного підключення вилки до варильної панелі варто замислитися над правильним вибором такого з’єднання. Ці елементи можуть відрізнятися в залежності від типу проводки. Якщо однофазна мережа, то вони здатні витримувати навантаження по струму до 32 А, якщо ж мережа трифазна 16 А. При цьому не варто керуватися зовнішнім виглядом виконання, куди більш важливий показник по номінальному струму.

Що стосується звичайних розеток, то вони просто не в змозі витримати потрібну силу струму, яка потрібна для варильної панелі. В іншому випадку не уникнути випадків загоряння.

Саму розетку можна монтувати на зручну для споживачів висоту, але не більше 900 мм від рівня підлоги. При цьому не слід розташовувати її врівень з варильної поверхнею – не можна допустити, щоб вона впиралася прямо в корпус. Розетку бажано розташовувати лівіше або правіше.

У тому випадку, якщо є ще й духова шафа, штепсельне з’єднання повинно бути нижче духовки. Як правило, розетку для підключення варильної панелі розташовують в області кухонних ніжок (приблизно трохи вище 100 мм від підлоги). Безпосередньо на підлозі її монтувати теж не варто.

Важливий нюанс

Підключення варильної панелі є відповідальною роботою, яка вимагає граничної уважності. І в залежності від того, наскільки точно будуть дотримані всі правила і буде залежати подальша експлуатація кухонної техніки.

Насамперед необхідно переконатися в стан електричної проводки в квартирі або приватному будинку. Якщо цим нехтувати, то через деякий досить короткий проміжок часу варильна поверхня може просто вийти з ладу. Справа в тому, що із-за поганого стану проводів варильна панель “Бош” (або будь-якого іншого виробника) буде весь час відключатися, що, в кінцевому рахунку, призведе до виходу її з ладу. А враховуючи вартість таких моделей, навряд чи кого обрадує такий невиправдано завищений ризик.

Схеми підключення варильної панелі

Технологія підключення варильної поверхні багато в чому залежить від типу електричної проводки в житловому будинку. Як правило, в старих будівлях, зведених ще в епоху СРСР, проведена однофазна мережа з двома проводами (фаза і нуль) на 220 Вольт. В сучасних новобудовах вже перейшли на трифазне живлення з 380 Вольтами. Тим не менше є і дому з двофазною мережею на 220 В.

Як підключити електричну варильну панель, виходячи з кольорового маркування проводів? В цьому випадку картина вимальовується наступним чином:

• Однофазна мережа з двома проводами – в цьому випадку зазвичай відмінностей в кольорі проводів немає і всі вони одного відтінку. Відшукати фазу можна з використанням пробника (викрутка з індикатором) або тестера. Але викруткою все ж легше – варто торкнутися фази, як індикатор загоряється. В іншому випадку це нейтральний провідник.
• Однофазна мережа з трьома проводами – тут вже є відмінність за кольором: фаза позначається червоним або коричневим, нейтраль блакитна або синя.
• Двофазна мережа – як вже було зазначено, це вкрай рідкісних випадок, який актуальний лише щодо новобудов. Фазні дроти чорного та коричневого кольору, нейтраль – синя, земля – жовто-зелена.
• Трифазна мережа – тут нейтраль і земля не мають колірних відмінностей. Що стосується фаз, то за одним стандартом вони позначені трьома кольорами: жовтий-червоний-зелений, а з іншого – білий-чорний-коричневий.

До того як самостійно підключити варильну панель, слід переконатися в тому, що є можливість для заземлення корпусу. Більшість моделей мають вмонтовані шини. Завдання майстра буде зведена до того, щоб просто подати відповідний провід заземлення.

Варіант з однофазної електричною мережею

Для підключення варильної панелі до однофазної електричної мережі зовсім не обов’язково викликати додому майстра – така робота цілком під силу кожному домашньому майстрові. Тільки попередньо варто знеструмити або окрему лінію, безпосередньо передбачену для техніки, або повністю все помешкання.

До того ж у цьому випадку можуть виникнути певні питання. Справа в тому, що практично кожна модель варильної плити має 6 виходів:

• три фазних (L1, L2, L3);
• дві нейтралі або нуля (N1, N2);
• окремий дріт для заземлення (PE).

Однак в мережі з однією фазою є всього лише два або три дроти. Як правильно підключити варильну панель в цьому випадку? Підключення до мережі із трьома проводами провести нескладно:

• Фаза L підводиться відразу до трьох клем з L1 за L3. Попередньо між ними ставляться дві мідні перемички, які передбачені в комплекті.
• Дві нейтралі N1 і N2 також об’єднуються ще однією перемичкою.
• Захисний провід з’єднується з клемою РЕ.

Щоб отримати доступ до клем, слід зняти задню кришку, відкрутивши її кріплення. При цьому панель з висновками може розташовуватися на деякому підвищенні над поверхнею або ж бути у неї заглибленою.

Струмопровідні жили підключаються до клем, після чого варто перевірити надійність фіксатора, щоб не було надто великої натягу. Після приєднання вилки варто включити подачу електроенергії, перевірити кожну конфорку протягом 3-5 хвилин.

А якщо проводів всього два?

Але що робити, якщо проводів в мережі передбачено лише два? У цьому випадку існує тільки дві схеми підключення варильної панелі:

• Прокладання окремого заземлюючого контуру.
• Підключення варильної панелі без заземлення.

Однак варто розуміти, що виробник дає гарантію на техніку тільки при наявності заземлюючого контуру. Інакше, навіть якщо поломка техніки зумовлена браком виробника, то як гарантійний випадок це вже не буде розглядатися.

Тому, якщо хочеться зберегти гарантій термін, то без прокладки окремої лінії заземлення не обійтися. В іншому випадку на лояльність виробника розраховувати не варто.

Особливості підключення до трифазної мережі

В даному випадку підключення варильної панелі здійснюється пятіжільних дротом. Перемичка тут також знадобитися, але вона вже буде об’єднувати лише клеми N1 і N2. Для кожного фазного проводу передбачена відповідна клема в приладі.

Порядок з’єднання фази до клем приладу не має особливого значення. Іншими словами, немає різниці, якого відтінку провід буде з’єднаний з першим. Куди більш важливо підключення проводів до вилки і розетки, щоб не було невідповідностей.

У більшості випадків при трифазному підключенні варильної панелі нейтральний висновок зазвичай розташований зверху, внизу знаходиться земля, а посередині всі три фази. При цьому той же порядок повинен дотримуватися і щодо розетки.

Підключення техніки з чотирма проводами

Це особливо актуально по відношенню до техніки ряду відомих компаній:

• Hansa.
• Electrolux.
• Gorenje.
• Bosch.

У цих моделей варильної поверхні мають лише чотири дроти. Однак така ситуація практично у будь-якого пересічного споживача може викликати певні труднощі з підключенням техніки до побутової електричної мережі. Виникає резонне питання: “Як підключати варильну панель “Бош” або техніку будь-якого іншого виробника?”

Як правило, вбудовувані варильні поверхні вже мають кабель для підключення, і в цьому випадку необхідно правильно застосувати схему включення. З представлених чотирьох жив дві фази, нуль і земля. Порядок підключення буде проводитися у відповідності з наступним алгоритмом:

• У кухонного приладу відкривається відсік з клемами. Після цього необхідно визначити, який висновок відповідає землі. Зазвичай це коричнево-жовтий провід.
• Спеціальною перемичкою, яка зазвичай йде в комплекті і захована у відсіку з клемами, об’єднуються два фазних проводи (зазвичай це коричневий і чорний колір).
• При підключенні безпосередньо необхідно використовувати тільки коричневий провід, а чорний необхідно ізолювати. Для цього варто скористатися термозбіжної трубкою.

Надалі схема підключення варильної панелі виконується аналогічним чином, як у випадку з однофазної електричною мережею.

Висновок

Як вже можна помітити, практично будь-який домашній майстер, який здатний впевнено тримати в руках хоча б викрутку, зможе самостійно виконати підключення кухонного приладу. І при цьому достатньо володіти мінімальними знаннями щодо виконання електромонтажних робіт і мати необхідний інструмент.

У новобудовах зазвичай серйозних проблем не існує, чого не можна сказати про споруди радянської епохи. Адже в цих житлових будинках проводка старого зразка, де навіть заземлення відсутнє. З цієї причини слід прокладати окремий контур. А така робота вже вимагає певної кваліфікації, навичок та вмінь.

Можна, звичайно, повністю поміняти всю проводку в квартирі, що вимагає певних вкладень, причому чималих. Мідні дроти коштують недешево. І тут теж не обійтися без допомоги професійного електрика. У той же час схема підключення варильної панелі якраз передбачає використання саме мідних проводів, а не алюмінієвих.