Парк Рєпіна
Довгі роки призначення цього місця було торговим. І до революції, і після неї тут знаходилися торгові ряди, склади, лабазов. В 30-е роки XX століття будівлі стали використовувати під житло, були облаштовані гуртожитки для робітників. Планів забудови Болотній площі було багато, але всі вони не були реалізовані.
До 800-річчя столиці на цій території був відкритий парк, автором проекту став В. Долганов. В 1948 році тут з’явилися парадні входи з колонами, чавунна лита огорожа, вази і клумби. У сквері запрацював фонтан.
В 1958 році в парку було встановлено пам’ятник російському художнику Іллі Юхимовичу Рєпіну, а прозваний народом Болотний сквер у 1962 році отримав офіційне ім’я: «Парк Рєпіна».
Пам’ятник художнику
Автор пам’ятника М. Р. Манізер виконав скульптуру художника з бронзи у повний зріст. Ілля Юхимович поглядає по сторонах з зацікавленим виглядом, можливо, шукає об’єкт для нової композиції. Те, що він зібрався працювати, не викликає сумніву. Він стоїть в невимушеній, вільній позі і тримає в руках пензлі та палітру. Фігура Рєпіна встановлена на високий постамент з темно-червоного каменю.
Сам факт появи в Москві пам’ятника цьому художнику викликав гарячі відгуки у серцях шанувальників його таланту. Це могло статися тільки в період «відлиги» в політичній обстановці СРСР. Рєпін, отзывавшийся негативно про самодержавстві взагалі і про останньому російському імператорові зокрема, також рішуче не прийняв ідей радянського ладу. Покинувши країну, він категорично відмовлявся повернутися з еміграції, незважаючи на запрошення влади та друзів.
Пам’ятник великому художнику все-таки з’явився в центрі міста, у сквері біля річки Москви. Лужков міст зв’язав парк Рєпіна з Лаврушинским провулком, де в Третьяковській галереї зберігається безліч його робіт. Пам’ятник стоїть на своєму місці, але назва парку так і не прижилося. У 1993 році він був перейменований.
