Поля смерті
Політикою диктаторського режиму було не лише повне знищення слідів влади, але і всіх тих, хто мав до неї відношення. Майбутньому арештантові спочатку робили попередження, потім його забирали до в’язниці, і все це закінчувалося стратою ув’язненого.
З людей різними способами вибивали зізнання у нескоєних злочинах, а також революційних думках. Потім їх відправляли в Туол Сленг, де тривали болісні тортури і проводилися страти. Люди вмирали в страшних муках.
Стратили далеко не всіх, багато вмирали від голоду і виснаження, кишкових інфекцій, ран і тортур. Мертвих було величезна кількість. Щотижня трупи вивозили на вантажівках і закопували в дуже глибоких ямах. Найбільше масове поховання – поля смерті Чоенг Ек.
Через деякий час на цьому місці звели храм у пам’ять про всіх жертв. Його прозорі стіни заповнені черепами, які були знайдені в загальних могилах.
Дістатися до поля смерті досить непросто і зробити це можна тільки на таксі, так як це поховання розташоване в 15 км від Пномпеня. Дорога займе приблизно півгодини. Музейний комплекс працює щодня. Туристам в рамках екскурсії пропонують безкоштовний перегляд короткометражного документального фільму. Фотографуватися в приміщенні заборонено. На території поля смерті знаходяться раніше розкриті загальні поховання в’язнів, і незаймані могили.
