Про особисте життя Олени Вартанової немає чуток і пліток. Інформації просто не існує. Декан факультету журналістики МДУ, Олена Леонідівна Вартанова, здається, живе однією роботою. Поїздки, зустрічі, інтерв’ю, дисертації, кар’єра, студенти – з цього складається життя симпатичної жінки з доброю посмішкою на обличчі.
Юні роки
Дитинство і юність Олени пройшли в провінційному містечку. В юному віці дівчинка і подумати не могла, що стане одним з найвідоміших журналістів та науковців країни. Майбутня знаменитість народилася 22 грудня 1959 року в Загорську, який пізніше перейменували в Сергіїв Посад. У невеликому підмосковному місті пройшло дитинство. Олена згадує ті роки як щасливі, повні спокою і сімейних радощів.
Коли вона пішла в школу, захопилася катанням на ковзанах і музикою. Але встигати все було складно, і Олені довелося вибирати за наполяганням батьків щось одне. Вона зупинилася на фортепіано.
Дівчинка дуже любила читати. Книги завжди були вірними супутниками життя Олени Леонідівни Вартанової. Сьогодні декан говорить про те, що всі студентки факультету журналістики такі ж книголюби, як вона. Мрійливі, читають, творчі натури.
Шлях у журналістику
Майбутній декан було 15 років, коли вона вперше задумалася про журналістику. Навколо була стабільна і спокійна життя 70-х років минулого сторіччя. В такому юному віці всім хочеться змін, яскравою та різноманітною життя, сповненого подій. Олена Вартанова не була винятком. Працювати на заводі, як її батьки, вона не хотіла, мріяла подивитися світ. Вчителька літератури завжди хвалила дівчинку за ясний виклад думок та чудові твори. І Олена вирішила, що спробує стати журналістом.
Батьки підтримали дочку, хоча і вважали це несерйозним. У заводське видання позаштатні працівники не потрібні, і Олена стала шукати інші можливості. Прийшовши в редакцію районної газети, вона повідомила, що хоче публікуватися як журналіст і поступати в МДУ. Колектив був дружний і веселий, їй видали завдання і відправили писати замітку про новій фермі в колгоспі.
Олена поставилася до завдання з усією серйозністю. Вирушила в поля ошатна, в білих туфлях і парадному одязі. Поки гуляла з колгоспу і фермі, вся забруднилася, але матеріалу написала дуже багато. Пізніше редактор відібрав для газети всього кілька рядків, але Олена Леонідівна Вартанова з посмішкою згадує свій перший досвід у журналістиці.
Вступ та навчання
У газеті надрукували більше двадцяти її нотаток. В результаті при вступі на журфак Олена легко впоралася з творчим конкурсом. Шкільний атестат був відмінним, але пріоритет був за студентами з досвідом роботи в газетах, так би мовити, зі стажем. Тому те, що дівчина вступила з першого разу в МДУ, стало великою несподіванкою для Олени та її батьків.
Факультет дівчина закінчила з відзнакою в 1981 році. Отримала спеціальність і стала думати про те, куди рухатися далі. Олену Вартанову завжди цікавили іноземні ЗМІ, але в ті роки на кафедру зарубіжної літератури та журналістики до Ясену Засурскому брали тільки хлопчиків.
Дівчина вступила неординарно – записалася вільним слухачем до Людмилі Кущової. Вивчала британську пресу, написала курсову. Зрозуміла, що в зарубіжних медіа не все так гладко, як багато хто думає. Але тим не менш в складному механізмі іноземних медіа знайшла багато цікавого і пізнавального для себе.
Знайомство з західною пресою
У радянський час студентам “зарубежки” дозволяли читати західну пресу. Країна була за “залізною завісою”, а абітурієнтам кафедри дозволялося вивчати іноземні ЗМІ. Існували закриті зали в Ленінській бібліотеці. Вхід тільки за спецперепустками і паспортом. Цей досвід був безцінний для Олени, вона могла вивчати те, що її завжди цікавило.
Як Олена Вартанова залишилася працювати в МДУ?
Ясен Засурський перед випускним іспитом зібрав найбільш багатообіцяючих студентів і запропонував їм попрацювати на факультеті. Це було потрібно для вступу в аспірантуру. В радянський час для цього потрібен був стаж роботи не менше двох років.
Засурський був деканом і розумів, що якщо зараз вони підуть працювати до медіа, навряд чи потім згадають про аспірантурі. Університету були потрібні молоді викладачі. Ідея спрацювала. Майже всі відібрані їм студенти так і залишилися викладати в МДУ. І Олена теж.
Під час роботи на кафедрі журналістики Олена почала розуміти, що дослідження в області американських і англійських, а також німецьких ЗМІ вже дуже великі. І вирішила вивчати мас-медіа Фінляндії. Записалася на курси фінської мови в університеті. У 1986 році вона захистила дисертацію «Найбільша буржуазна газета Фінляндії “Хельсінгін саномат”: основні зовнішньополітичні концепції та їх формування під впливом монополістичного капіталу».
Унікальний фахівець
Олена Вартанова дуже захопилася фінськими ЗМІ і зізнається, що роки їх вивчення були яскравими і цікавими, відкрили багато нового і розширили кругозір.
У своїх інтерв’ю вона говорить про те, що журналістика в Росії відрізняється від такої в Європі. Хоча зовні вони чимось схожі, але культура і розвиток суспільства накладають свій відбиток. І нагадує про те, що саме наш російський вчений Михайло Ломоносов придумав так звані принципи журналістської етики. Це повага до факту, джерела інформації, аудиторії і скромність журналіста. Ці принципи не втратили своєї актуальності і зараз.
У 1999 році в біографії Олени Вартанової значиться важлива подія – вона захистила дисертацію «Північноєвропейський шлях до інформаційного суспільства: еволюція фінської моделі ЗМІ». Свій шлях у науковій кар’єрі вона почала зі студентської лави і пройшла його до кінця в улюбленому університеті.
У 2000 році Олена Леонідівна Вартанова вже була професором на кафедрі зарубіжної літератури та журналістики. У 2001 стала заступник декана з наукової роботи.
У 2004 році створила кафедру економіки і теорії засобів масової інформації. Вона ж і очолила її.
З 2009 року Олена Вартанова – декан факультету журналістики МДУ
До цього два роки вона очолювала факультет як виконуючий обов’язки декана. І дочекалася затвердження на посаду, яку по теперішній час займає.
У листопаді 2009 року понад 200 першокурсників журфаку писали звичайний контрольний диктант. Близько сорока студентів зробили менше восьми помилок на сторінку. Решта допустили у тексті до 25 помилок. У їх число увійшли і 15 відмінників, які надійшли на факультет, маючи 100 балів за ЄДІ. Результати шокували всіх.
Олена Вартанова спростувала зв’язок низької грамотності вчорашніх школярів з Єдиним державним іспитом. На її думку, це всього лише перевірочний інструмент, і неважливо, в якому вигляді його використовують. Будь це твір, тест або усний іспит – це ніяк не може вплинути на кількість помилок у написанні тексту. То в школі вчать не того, то чи не вимагають від учнів, в цьому потрібно розбиратися.
Крім того, сленг, на якому говорять і пишуть в Інтернеті, міцно увійшов у культуру спілкування і за межами мережі, і це велика проблема. За словами Олени, школярі запозичують слова несвідомо, переносячи їх потім у твори та диктанти. Раніше діти читали книги, тепер – чати, групи в соцмережах і форуми. Цю проблему в МДУ вивчають.
Після пам’ятного диктанту на факультеті не було репресій і відрахувань.
Олена Вартанова скоригувала заняття і навчальні плани, внісши невеликі зміни. Тепер першокурсники посилено вивчають граматику російської мови, борючись з неписьменністю і помилками. По суті, вони і самі не проти цих занять, вважають їх необхідними в першу чергу для себе. Адже вони – майбутні журналісти. А в цій професії потрібна грамотність, широкий кругозір і начитаність.
Нововведення
З 1 вересня 2011 року на факультеті реалізується нова освітня програма “Журналістика”. Назва напряму підготовки залишилося колишнім, але навчання проходить за новими стандартами. І розроблялися ці нововведення на факультеті журналістики за участю Олени Вартанової. В МДУ врахували реформу освіти, що пройшла в країні. Також необхідно було поєднати власні стандарти МДУ і вимоги медіаіндустрії. Цифрова еволюція захопила світ. В останні роки медиамассы дуже швидко видозмінюються, до журналістів пред’являються нові вимоги.
Зараз студенти під керівництвом декана Вартанової вивчають високі технології, мультимедійну та цифрову середу. Не забуваючи, втім, що базові гуманітарні знання і професійна етика журналіста частіше більш важливими, ніж розуміння технологічних тонкощів.
“Медиакоммуникации” – такий напрямок незабаром відкриють на журфаці
Тут студентів будуть готувати до роботи в медіа соціального спрямування. Цього вимагають сучасні реалії. За словами Олени Леонідівни, зараз відбувається революція переходу від паперових газет до інноваційних цифрових медіа. Соціальні мережі стали місцем не просто спілкування, але і доставки самої різної інформації. Це і новини, і події, і пригоди. Причому подається інформація у більш короткому, лаконічному вигляді.
В недалекому майбутньому соціальні медіа ще більше витіснять паперові видання. Звичайно, доведеться перебудовуватися, переїжджати в інтернет-простір і активно його освоювати. Хоча всі великі видавничі будинки давно мають свої сайти.
Інтерес до науки
У суспільстві давно зростає інтерес до наукової журналістики. Тому Оленою Вартанової створені і успішно працюють два проекти. Це Школа наукової журналістики, в яку можуть вступити студенти з інших факультетів, і “Лабратория наукової журналістики”.
Декан журфаку вважає, що просувати науку в медіа важливо ще й тому, що в цій сфері в мережі дуже багато сумнівних публікацій і нібито відкриттів. Якісь магічні камені і чарівні фільтри для води розбурхують розуми неосвічених читачів. Саме тому необхідно просувати якісну наукову журналістику.
У біографії Олени Вартанової чоловік не згадується. Все життя її зосереджена на преподавательстве та саморозвитку. Олена Леонідівна завжди говорить про те, що головні якості журналіста – любов до людей, відповідальність і допитливість. І сама відповідає цим високим стандартам.
