Музей килимів в Баку знаходиться в центрі азербайджанської столиці. Незвичайну за формою споруду, рідкісна експозиція східних килимів, екскурсії, проведені фахівцями або аудіогідом, приваблюють сюди туристів зі всього світу. Частими відвідувачами музею стають і місцеві жителі, цінителі азербайджанського мистецтва килимарства, і просто бажаючі помилуватися вигадливими і барвистими візерунками килимових творів.
Історія килимарства Азербайджану
Археологічні знахідки стверджують, що ковроделием на азербайджанській землі займалися ще в бронзовому столітті. Опис цього найдавнішого виду декоративно-прикладного мистецтва зустрічається в старовинних літописах та історичних книгах, фольклорі та художній літературі. Розвиваючись протягом століть, вбираючи кращі традиції і школи килимарства, вироби азербайджанських майстрів стали затребувані у всьому світі.
На сьогоднішній день розрізняють сім шкіл килимарства Азербайджану. У виробництвах ворсових і безворсовий килимів зберігаються і ретельно оберігаються національні особливості культури і виробництва. Однією з основних вважається велика щільність: від 1600 до 4900 ворсових вузлів на 1 кв. дециметр. Важливим фактором є використання натуральних барвників ниток, які не пошкоджують вовняні нитки, надають їм особливий блиск і соковитість. І, звичайно, основа малюнка килима, що зберегла у собі багатовікову, генетичну пам’ять азербайджанського народу.
Створення Музею килимів в Баку
Лятіф Гусейн огли Керімов, азербайджанський ковроткач, народний художник республіки, лауреат Сталінської премії в середині XX століття виступив з пропозицією про створення музею килимів. Обґрунтував він своє клопотання прагненням зберегти для нащадків дорогоцінні роботи предків, вивчити їх з допомогою передової науки, залучити в сучасне виробництво килимарства традиційні прийоми найстаріших майстрів, навчити молоде покоління ткачів.
В квітні 1972 року відбулося відкриття єдиного в світі спеціалізованого музею. На цей урочистий захід прибув лідер Азербайджану Гейдар Алієв, який свого часу підтримав ініціативу Л. Керімова і надавав йому необхідну допомогу в процесі роботи. Під колекцію Музею килимів в Баку було віддано невелика будівля Джума-мечеть, яка через деякий час виявилося тісним для поширеного зборів цінних експонатів. У 1992 році мечеть була повернута в лоно релігії, а музей тимчасово переїхав у будівлю Музейного центру. Було прийнято рішення про будівництво нового, оригінального, сучасного приміщення для колекції килимів азербайджанської школи.
Будівництво нової будівлі
Церемонія закладки першого каменя відбулася в травні 2008 року, а в 2014-му відкрився в Баку Музей килимів за адресою: проспект М. Усейнова, 28.
Так як за останні десятиліття архітектура столиці Азербайджану змінилася кардинально, невпізнанно змінивши вигляд міста, до роботи над проектом будівлі в центрі Баку фахівці підходили дуже відповідально. Свої проекти пропонували дизайнери зі світовим ім’ям. Вибір припав на віденську архітектурну студію Hoffman Janz, яка запропонувала оригінальний варіант. Ефектне споруда у вигляді згорнутого в рулон килима, яке будувалося шість років, сьогодні прикрашає собою центр Баку і привертає увагу туристів.
Колекція музею
Музей килимів в Баку – це скарбниця національної культури Азербайджану. Його колекція налічує близько 14 тисяч предметів. Більшу частину з них представляють рідкісні килими ручної роботи. Але вони невіддільні від інших видів традиційного народного мистецтва, а тому в музейних експозиціях беруть участь одягу, ювелірні та карбовані вироби, предмети зі скла, повсті та дерева.
Але насамперед музей – це науковий центр по збереженню, вивченню та розвитку килимарства усіх регіонів Азербайджану. Почесне місце в колекції займає фрагмент тебрізського килима, вироблений в XVII столітті. Є група килимів, врятованих у 1992 році з Шуші. Інтерес представляють обрядові килими XVIII століття, наприклад, подарунок нареченого нареченій.
Оригінальна конструкція будівлі, що має опукло-увігнуті стіни, дозволило розмістити експонати таким чином, що відвідувачі можуть без перешкод розгледіти самий хитромудрий узор. У 2005 році був виданий «Закон про килимах», юридично забезпечує збереження раритетних виробів.
Відділи музею
Азербайджанський музей килима в Баку займає чотириповерхова будівля. Сховище, розташоване в підземній частині, обладнане за останнім словом науки і техніки. Воно автоматично забезпечує параметри навколишнього середовища, необхідні для збереження вовняних виробів. Тут же працюють реставраційні майстерні, в яких досвідчені фахівці здатні продовжити термін існування рідкісних експонатів. Сьогодні реставратори працюють, спираючись на об’єктивні дані стану волокна, яке проводиться в лабораторії, що знаходиться тут же. Останнім відділом музею, розташованим в підземній частині, є об’ємний і цінний архів.
Перший поверх будинку займають наукові та адміністративні відділи. Весь другий поверх відданий фахівцям, що вивчають килимарство та шиття. Для своєї діяльності вони мають у своєму розпорядженні великим бібліотечним матеріалом. На третьому поверсі влаштовані сучасні та зручні зали для нарад, конференцій, презентацій.
Інтерес для глядачів є останній поверх Музею килима в Баку. За відгуками відвідувачів, поряд з вражаючою колекцією килимових виробів, виставлених тут, людей не залишають байдужими робота ткаль, що сидять біля вікон в кожному залі, а також види на Каспійське море з висоти четвертого поверху.
Світове визнання
Експонати музею демонструються не тільки в Азербайджані, колекція побувала в 50 країнах світу. Відбулося кілька світових симпозіумів з азербайджанського килима, останній з яких відбувся в Парижі. Про історії та виробництві азербайджанського вироби знятий документальний фільм.
Фото Музею килима в Баку, його красивих і рідкісних експонатів прикрашають сторінки альбомів, книг, журналів і буклетів; килимове мистецтво країни включено в список спадщини людства ЮНЕСКО.
