Моніторинг системи освіти – це поняття, яке з’явилося в процесі інформативного розвитку суспільства. Виникла необхідність в суб’єктивних і об’єктивних відомостей про певних структурах і об’єктах. Саме потреба суспільства в отриманні інформації сприяла розширенню різноманітних досліджень у педагогіці. Проаналізуємо відмінні характеристики досліджень, яких останнім часом в російських школах стає все більше і більше.
Призначення
Моніторинг в освіті – це можливість збору, обробки, поширення, зберігання інформації про навчальному і виховному процесі. Подібний процес дозволяє проводити наукові дослідження, організовувати контроль (підбирати методики оцінки).
Моніторинг у галузі освіти згадується в тих випадках, коли відслідковуються явища і процеси, які відбуваються в предметній середовищі. Подібні дії потрібні для того, щоб використовувати результати спостережень в управлінській діяльності.
Історична довідка
Моніторинг в освіті – це поняття, яке з’явилося в XIX столітті. Засновниками його стали священик Ендрю Белла і вчителя Джозефа Ланкастера. Сутність терміна полягала в тому, що педагог передавав знання групі учнів (10 осіб), які потім транслювали інформацію ще 10 хлопцям. Таким чином, один педагог охоплював аудиторію відразу в кілька десятків, сотень школярів одночасно. Дитина, який отримував довіру від педагога, називався «монітором» – напрямних, наглядовим. Саме так «проник» моніторинг в освіті. Це постійне спостереження за педагогічним та виховним процесом, яке допомагає аналізувати досягнення поставленої вчителем мети.
Робоче визначення
Моніторинг в освіті – це стандартизоване систематичне спостереження за процесом. Щоб навчальна діяльність була успішною, необхідний систематичний контроль поточної роботи, а також результативності навчального праці. В рамках планування важливо прогнозування, яке дозволяє вносити певні корективи, щоб підвищити ефективність навчання і виховання підростаючого покоління.
Центр моніторингу в освіті є найважливішим інструментом, що дозволяє систематизувати окремі методики в єдину педагогічну концепцію. Здійснюється вона за допомогою особистісно орієнтованого підходу до виховання і навчання школярів.
Моніторинг системи освіти — це система не тільки збору і обробки, але і поширення інформації про функціонування педагогічної системи. Подібний процес сприяє безперервного відстеження її стану, дозволяє вести прогнозування необхідних інновацій.
Педагогом А. С. Белкиным моніторинг розвитку освіти розглядається як процес постійного науково обґрунтованого, прогностичного, діагностичного аналізу стану, розвитку педагогічного процесу для підбору і своєчасного вирішення освітніх цілей і завдань. Тільки тоді можна вести мову про ефективність функціонування освітньої системи.
Важливі моменти
Моніторинг інформатизації освіти передбачає систематичне і тривале відстеження результатів, їх детальне порівняння з первинним еталоном на науковій основі. У сучасних умовах важливо не просто досягнення якості освіти, але і задіяння всіх внутрішніх резервів навчальної організації, виявити які при формальному традиційному варіанті контролю над процесом і результатами навчального і виховного процесу складно.
Виявити ресурси, які забезпечують подальший розвиток освітньої організації, можна тільки при грамотному продумуванні дослідницької діяльності всередині школи. Моніторинг інформатизації системи освіти є частиною такої роботи.
Що потрібно
Для організації досліджень, пов’язаних з аналізом якості організації виховної і розвиваючої діяльності в ОУ, важливо задіяти і педагогічних працівників. Вчителі систематично заносять інформацію в комп’ютер, здійснюють її обробку. Для того щоб вони могли успішно впоратися з додатковими обов’язки, накладеними на них, потрібно комп’ютерна грамотність.
Особливості організації
Орієнтований моніторинг додаткової освіти на учня. Він дозволяє виявляти в динаміці його досягнення, що сприяє отриманню інформації про розвиток дитини не тільки для батьків, але і для нього самого. Подібний процес — це найважливіший засіб оцінювання і контролю. Завдяки таким дослідження змінюється інформаційний простір, оскільки збільшується об’єктивність, своєчасність, доступність інформації. Метою моніторингу стає своєчасне виявлення будь-яких змін, що відбуваються в навчальному процесі.
Серед основних переваг такої роботи зазначимо, що центр моніторингу якості освіти на основі отриманих відомостей формує універсальні, адаптовані до додаткового та середньої освіти методичні інструменти.
Ієрархія досліджень
Серед умов його ефективного проведення виділяють простоту в застосуванні, об’єктивність відомостей та ін. Облік регіональних особливостей є важливим критерієм оцінки ефективності моніторингової системи. Аналіз реальної картини її створення і функціонування передбачає виділення кількох рівнів моніторингу:
1. На рівні освітньої організації. Суть досліджень полягає у фіксації узагальненого комплексного уявлення про функціонування школи, досягнення мети, поставленої суспільством перед ОУ. В рамках проведеного моніторингу аналізується і розвиток окремого учня, а на підставі отриманих результатів створюється прогнозна інформація психологічного і педагогічного виду.
2. На муніципальному рівні формується уявлення про роботу всіх освітніх організацій, що знаходяться в муніципалітеті. При цьому враховуються відмінні параметри кожного окремого елемента: гімназії, коледжі, ліцеї, спеціалізовані школи. На підставі отриманої інформації виробляється попередній план розвитку освітньої системи.
3. Регіональний рівень передбачає фіксацію уявлень про роботу всієї системи, її елементах (муніципальних утвореннях), з урахуванням особливостей кожного ОУ. На підставі отриманої інформації виробляється прогноз подальшої організації виховної та освітньої роботи в конкретному регіоні.
4. На федеральному рівні центр моніторингу та розвитку освіти аналізує роботу всіх шкіл, ліцеїв, гімназій. Контроль вибудовується на базі ФГОС для початкової, середньої, основної школи, здійснюється підсумкова перевірка досягнення навчальними закладами виховних та освітніх цілей.
Центр моніторингу та розвитку освіти міста, області вибудовує свою роботу так, щоб на кожному рівні освіти виконувалися вимоги нових освітніх стандартів. Досягти такого результату можна тільки при застосуванні узгоджених критеріїв на кожному рівні.
Ті вимоги до організації виховного та освітнього процесу, на підставі яких вибудовується система багаторівневого моніторингу педагогічної діяльності, розроблено на основі державного загальноосвітнього стандарту.
Застосування досліджень
Існує безліч сфер застосування педагогічного моніторингу. Численні системи мають певні спільні характеристики, завдяки чому його можна вважати самостійним науково-практичним феноменом.
Сучасна система оцінювання якості освіти є одним з кроків входження Росії в загальносвітове і загальноєвропейський освітній простір. Про підвищення якості російської освіти можна вести мову тільки в тому випадку, якщо результати проведених дослідження стануть базою для подальшої інноваційної діяльності всіх суб’єктів навчального і виховного процесу.
Здійснюється в рамках функціонування освітньої системи орієнтація шкіл по соціальному замовленню. Для організації ефективної діяльності щодо задоволення потреб суспільства важливо своєчасно відслідковувати динаміку кількісних та якісних показників, які відображають освітні запити населення, а також аналізувати освітні послуги, пропоновані різними профільними організаціями.
Педагогічний моніторинг і аналіз роботи ОУ дає можливість контролювати об’єктивність виставлення оцінок, вносити вчителям певні корективи у свою професійну діяльність.
Види моніторингу
Існує підрозділ всіх досліджень в системі освіти на дві групи: статистичні та «м’які».
Перший варіант ґрунтується на даних статичної звітності: послідовній системі збору інформації, державної звітності.
Нестатический («м’який») моніторинг ґрунтується на показниках, які розробляються дослідниками самостійно. А. С. Бєлкін також виділяє дидактичний аналіз, що передбачає спостереження за різними сторонами навчального і виховного процесу. Це дозволяє створювати систему взаємовідносин між усіма учасниками освітнього процесу, відстежувати систему особистісних, групових, колективних взаємин, контролювати психологічну атмосферу в окремих групах колективу.
Типологія шкільного моніторингу
Залежно від масштабності цілей навчання виділяють оперативний, тактичний, стратегічний моніторинг.
По етапах освітнього процесу передбачається вхідний, тематичний, проміжний та підсумковий контроль. Залежно від часових рамок проводять ретроспективний, випереджаюче (попереджувальний), поточний моніторинг. В залежності від кількості досліджень ведуть мову про одноразове, періодичне, систематичному аналізі. З урахуванням форми організації у вітчизняній освіті проводять зовнішні дослідження, а також самоаналіз і самоконтроль.
Залежно від цілей, які ставляться для моніторингу, застосовується різноманітний набір інструментів для проведення дослідження. Так, для оцінки якості знань випускників 9 класів хлопцям пропонують завдання з вибором відповіді. Залежно від бази, обраної для аналізу, виділяють, наприклад, динамічний моніторинг. Суть його полягає в оцінці динаміки розвитку певного показника, явища, об’єкта. Він є найпростішим способом відстеження просування дитини по індивідуальної освітньої траєкторії.
Конкурентний моніторинг передбачає вибір для експертизи результатів аналогічного дослідження інших освітніх середовищ. У таких ситуаціях моніторинг стає майданчиком для проведення багатьох серійних випробувань. Проводять його паралельно відразу в декількох ОУ, потім вибудовують рейтингові таблиці, які доводяться до відома всіх учасників. Завдяки такому моніторингу не тільки вибираються ті ОУ, в яких застосовуються найбільш ефективні навчальні і виховні методики, але і аналізується якість знань школярів на кожному ступені навчання.
Порівняльний моніторинг передбачає вибір для експертизи результатів аналогічних досліджень однієї або декількох систем більш високого рівня. Він потрібний для порівняння окремої освітньої організації з ФГОС, що актуально при проведенні атестації школи.
Висновок
В даний час з боку суспільства висуваються нові вимоги до школам, ліцеям, гімназіям. В якості однієї з функцій проведення шкільного моніторингу виділяють інтегративну, що дозволяє забезпечувати комплексну характеристику процесів, які відбуваються в системі. Крім того, дослідження ведуться з метою діагностування, завдяки якому сканується стан навчальної діяльності, а також змін, робиться висновок про стабільність функціонування окремої освітньої організації.
В рамках моніторингу проводиться експертиза стану, форм, концепції, методів навчального і виховного процесів. Експерти отримують реальну картину в окремій школі, що необхідно для складання перспективного плану робота ОУ.
Завдяки інформаційності моніторингу навчального процесу школи визначається задоволеність в прийомах, методах, програмах усіма учасниками освітнього процесу. Інформація, отримана в рамках таких досліджень, обробляється, на її основі вносяться певні корективи в перспективний план роботи організації, взаємини з батьками учнів.
