Пошуки рішення
У книзі «Зелень для життя» Вікторія описує, як шукала вихід. Вона дізналася, що тільки трава містить абсолютно всі необхідні людині речовини. У жінки виникли два питання: як змусити себе їсти цей неапетитний продукт і в якій кількості його вживати.
Бутенко вирішила вивчити раціон шимпанзе, тому що генотип цих тварин на 99,4% збігається з нашим, і їх активно використовують в медичних дослідженнях. Виявилося, що від 40 до 50% їх раціону складають листя рослин. Ще 50% — це фрукти. Насіння, горіхи, комах, кору, овочі шимпанзе їдять мало і рідко — в період посухи або при несприятливих умовах.
Вікторія розуміла, наскільки важлива зелень для життя, але організм відмовлявся її приймати, відразу з’являлася нудота, печія. Вивчаючи спеціалізовану літературу, Бутенко дізналася, що для того, щоб отримати величезну кількість поживних речовин, які містяться в рослинах, потрібно зруйнувати стінки їх клітин. Це можливо, тільки якщо ретельно пережовувати листя до стану кашки. Вікторія вирішила, що це їй не під силу, тому вона подрібнила пучок зелені в блендері, додавши трохи води. Проблема була в тому, що зелень навіть у такому вигляді викликала нудоту. Тоді Вікторія додала в отриману масу банан. До її здивування, суміш дуже приємно пахла і була дивовижною на смак. Солодкість банана перебивала гіркий смак зелені, проте напій був не нудотним. Бутенко стала експериментувати з складами коктейлів.
