Розселення та міграції
Населення Китаю розподілено нерівномірно. На сході Піднебесної проживає 90 % від усієї чисельності людей. На заході, де територія набагато більше, живуть тільки 10 %.
Протягом багатьох сторіч райони Китаю були сильно роз’єднані. Крім цього, так як основні види продовольчих товарів і предметів тривалого користування видавалися за картками, населення відрізнялося невисокою рухливістю по країні. Але ця проблема пішла після проведення економічних реформ.
Основні потоки внутрішніх міграцій проходять із сільської місцевості у великі міста. Людей приваблюють великі зарплати і хороші умови життя. Але популярністю користуються і кілька видів тимчасової міграції:
- Маятникова міграція – жителі передмістя щодня відправляються працювати у великі міста.
- Човникова міграція – сільські жителі виїжджають на заробітки далеко від дому на кілька місяців.
Зовнішні міграції були особливо популярні в середині та наприкінці ХІХ століття. Друга хвиля міграції була незадовго до Першої світової війни. Розвиток промисловості створило попит на китайську робочу силу, яка відзначилася своєю дешевизною і витривалістю. На зовнішньому ринку Китай виступає експортером робочих людей. Кількість емігрантів з КНР становить приблизно 45 мільйонів осіб. Більша частина їх знаходиться на Південно-Сході Азії.
