“Пітер і Венді”
Так називається продовження історії про Пітера Пена, яка була надрукована в 1911 році. У ній з’являється головна героїня цієї історії – дівчинка Венді.
Вона зростає в небагатій родині класичних представників середнього класу. Вважається однією з багатьох ідеалізованих вікторіанських дівчаток. Вона зростає з двома молодшими братами. З Пітером знайомиться, коли він ночами прилітає до них через вікно пограти на сопілці. Одного разу, поспіхом залишаючи будинок, Пітер залишає в ньому свою тінь.
У переддень Різдва, коли батьки Венді ідуть у гості, Пітер повертається за тінню разом із феєю Дінь-Дінь. Прокинулася від шуму Венді хлопчик розповідає свою історію про Кенсінгтонських садів і владу над втраченими хлопчиками, які живуть на острові (в деяких перекладах на російську мову острів називається Нетінебуде).
Пітер вмовляє дітей відправитися з ним на острів, вчить їх літати з допомогою чарівного порошку фей. Коли вони опиняються на острові, то змушені боротися з піратами на чолі з капітаном Гаком, яким Пен коли-то вже відрубав руку.
У фіналі цієї казки Венді з братами дорослішає. У головної героїні народжується дочка Джейн. Одного разу Пітер, прилетівши за Венді, розуміє, що вона вже виросла. Тоді він бере на острів її дочка. Коли виростає і Джейн, Пен відвозить на Нетінебуде вже онуку Венді Маргарет. Баррі завершує розповідь запевненнями, що так буде продовжуватися, поки діти не розучаться бути веселими.
Автор написав ще кілька творів про незвичайного хлопчика. Роман “Біла пташка”, п’єсу “Пітер Пен”. Історія неодноразово екранізувалась відомими режисерами. Наприклад, у 2004 році Марк Форстер зняв драму “Чарівна країна”.
