Як будувався місто?
Пік будівництва міста припав на IX-XIII століття. Процес йшов на островах, відокремлені від материка протокою, довжина якого сягала чотирьох кілометрів. Також всього в двох кілометрах від міста було відкрите море. Саме тому у Венеції не будувалися набережні: всі будинки, вулички виходили відразу до води, а люди в транспортних цілях використовували вузенькі човники, які зазвичай були чорного кольору і відливали позолотою. Незабаром їх стали називати гондолами, що в перекладі з латинського означає “морський вугор”. Зовнішньо вони були дуже схожі на цих морських мешканців.
Великий канал
Довжина самого великого каналу в місті сягає майже чотирьох кілометрів і вигнутою змією поділяє місто на дві частини. Вже в нього впадають дрібні канали, їх налічується близько 45. Що стосується землі, яка залишалася після будівель каналів, місцеві жителі використовували її для зміцнення берегів острівців. Їх у майбутній Венеції утворилося 118, а вони з’єднані між собою 350 каналами. Звучить переконливо, чи не правда?
