Гіацінтова Софія – відома і чудова актриса кіно і театру, яка проявила себе і як чудовий театральний режисер, художній керівник театру Ленком. Довгий час вона займалася педагогічною діяльністю, навчаючи молодих і талановитих акторів. Про своє життя, любові і роботі видатна актриса Софія Володимирівна розповіла в автобіографічній книзі «З пам’яттю наодинці».
Дитячі роки
Гіацінтова Софія народилася в Москві. Це сталося четвертого серпня 1895 року. Її рід був дворянським. Батько, Володимир Єгорович, був захоплений письменницькою діяльністю. Мати, Єлизавета Олексіївна Венкстерн, займалася вихованням дітей.
Дядько майбутньої актриси Гіацинтове Олексій Венкстерн був не тільки пушкинистом, але і складав невеликі жартівливі п’єси. Сестра Софії Єлизавета вийшла заміж за відомого художника Михайла Родіонова.
Здобуття освіти
У 1911 році Гіацінтова Софія Володимирівна надходить на столичні Вищі жіночі курси, вибравши факультет історії. На цих курсах вона навчалася два роки, а також одночасно відвідувала заняття актриси Олени Муратової, де опановувала акторською майстерністю.
Театральна кар’єра
Незабаром Гіацінтова Софія поступила на роботу в столичний художній театр. В її обов’язки входило постійно перебувати на репетиціях і активно брати участь у всіх масовках, де у молодої актриси не було ніяких слів. Але починаючій актрисі на той момент було лише п’ятнадцять років, тому вона була рада і так брати участь у театральних постановках.
А в 1910 році Гіацінтова Софія пройшла конкурс і вступила в молодіжну групу, утворену при МХТе. Займалися вони за системою Станіславського. У неї з’явилося і сценічне ім’я – Фиалочка, яке їй дав Качалов, а колеги потім так стали її постійно називати.
Незабаром вона вже грала невеликі ролі на сцені, де обов’язково було небагато слів. До неї ставилися добре, так як дівчина вела себе старанно і акуратно, та ще до цього додавалася її чарівна зовнішність і наявність величезного таланту. В цей час вона встигла зіграти в шести виставах: роль служниці в театральній постановці «У життя в лапах», роль Мітіль у виставі «Синій птах», роль Маші у театральній постановці «На всякого мудреця досить простоти» та інших.
Роботу Софії Володимирівни в художньому театрі високо оцінили такі театральні педагоги, як Немирович-Данченко і Станіславський. Незабаром ця група талановитої молоді була перейменована в Першу школу-студію Мхату. Починаючи з 1913 року, після утворення першої школи-студії при московському театрі актриса Гіацінтова Софія Володимирівна, яка завжди була цікава глядачам, зіграла в п’яти виставах: роль Климентини в театральній постановці «Загибель «Надії», роль Марії у виставі «Дванадцята ніч» роль Іди у виставі «Свято миру» та інших.
Коли була набрана і друга група, актриса Софія Гіацінтова, фото якої представлено нижче, легко затьмарює інших акторів. Тепер вже молода і чарівна актриса не уявляла собі життя без цього акторського братства. За цей час, починаючи з 1925 року, Софія Володимирівна зіграла в дев’яти виставах: роль Софії Лихутиной в театральній постановці «Петербург», роль Сіми у виставі «Дивак», роль Раневської у театральній постановці «Вишневий сад» та інших.
У 1936 році Художній театр був закритий, і це стало справжньою трагедією для актриси Гіацинтове. Але в 1938 році вона починає працювати в іншому місці. Вже на початку своєї діяльності в театрі Ленінського комсомолу зіграла одну з найкращих і значних своїх ролей. Це роль Нори у виставі «Ляльковий дім». На сцені Софія Гіацінтова, особисте життя якої насичена подіями, зіграла понад 20 вистав. Серед них можна виділити такі ролі, як роль Наталії Петрівни у виставі «Місяць у селі», роль Лізи у театральній постановці «Живий труп», роль Олександри Трапезниковой у виставі «Добре ім’я» і інші.
Софія Володимирівна пропрацювала в театрі Ленінського комсомолу більше 40 років, зігравши на його сцені величезна кількість головних ролей і ставши провідною акторкою цього театру.
Гіацінтова – керівник театру
Після смерті чоловіка Івана Берсенєва Софія Гіацінтова, актриса, яка прославилася своїми ролями, стала керувати театром. Незвичайний світ був їй необхідний, адже вона завжди була затребувана професійно. Вона брала участь у всіх справах театру, жила його життям, але завжди при цьому вміло тримала дистанцію.
Кінематографічна кар’єра
У кіно чарівна і видатна актриса Гіацінтова вперше знялася в 1946 році. У кінострічці «Клятва» режисера Михайла Чіаурелі вона зіграла роль Варвари Петрової, дружини головного героя. Степан Петров разом зі своєю родиною пробирається крізь територію, зайняту бандами, щоб передати Леніну лист, в якому описуються кулаки. Сам Степан гине, але дружина виконує прохання чоловіка і передає лист. Вона добре виховує і дітей, які гинуть за Батьківщину. Ця роль вважається найвідомішою роботою талановитої актриси Гіацинтове.
У 1949 році Софія Володимирівна грає роль матері Іванової у кінострічці «Падіння Берліна» режисера Михайла Чиареули. Відомо, що в кінематографі їй найчастіше пропонували зніматися в пропагандистських фільмах. Всього ж у творчій скарбничці талановитої актриси більше 10 кінокартин.
Значною вважається і роль Марії Ульянової у кінострічці «Сім’я Ульянових» режисера Валентина Невзорова. У цьому фільмі розповідається про вождя пролетаріату, показується його дитинство та ті роки його юнацтва, поки він не покинув рідний дім.
Останньою роллю талановитої актриси Гіацинтове стала роль Ксенія Авер’яновоі у кінострічці «Осінніх днів очарованье» режисера Василя Давидчука, яка вийшла в прокат в 1980 році. Головна героїня одного разу запрошує в свій будинок гостей, бажаючи зробити дорогоцінний подарунок – платівку відомого співака Федора Шаляпіна. Ця платівка є рідкісним екземпляром.
Режисерська діяльність
З 1952 року Софія Володимирівна стає ще й режисером театру імені Ленінського комсомолу, де поставила більше двадцяти вистав. Значним є така робота Гіацинтове, як спектакль «Провінціалка», який був поставлений в 1969 році спільно з телевізійним режисером Лілією Ишимбаевой. Крім того, в режисерській скарбничці Софії Володимирівни можна виділити наступні театральні постановки: «Добре ім’я», «Дим Вітчизни» та інші.
Педагогічна діяльність
Починаючи з 1958 року, талановита видатна актриса Гіацінтова стала займатися викладацькою діяльністю в Гітісі імені Луначарського. Протягом трьох років вона успішно навчала студентів акторської майстерності. А після цього Софія Володимирівна разом з театральним педагогом Валентином Смышляевым вела ще й білоруський клас у драматичній студії при Мхаті.
Автобіографічна книга «наодинці З пам’яттю»
Незадовго до своєї смерті Софія Володимирівна написала дивовижну книгу, де детально описала не тільки своє життя, але висвітлила театральний світ, без якого вона не мислила свого існування. Про свою сім’ю, про людей, з якими звели її життя і театр, про своїх улюблених і близьких людей – про все це написала у книзі «З пам’яттю наодинці» Софія Гіацінтова. Тут відображені погляди самої актриси на те, що відбувалося в країні, в її долі, у житті талановитих і відомих акторів. Відомо, що ця автобіографічна книжка вже кілька разів перевидавалася.
Особисте життя
У 1910 році в талановиту і чарівну дівчину був закоханий поет Сергій Соловйов, але дівчина його відкинула. Незабаром він викинувся з вікна, але вижив, деякий час перебував у психіатричній лікарні.
Відомо, що в 1917 році чарівна актриса Гіацінтова вийшла заміж за прекрасного і молодого офіцера Гіацінтова. Ераст Миколайович був її двоюрідним братом. Коли ж почалася Громадянська війна, молодий офіцер спочатку вступив в Добровольчу армію, а потім з Криму емігрував до Європи. Пізніше він перебрався в Америку. Але Софія Володимирівна не пішла за чоловіком, а залишилася в Москві, так як не уявляла собі життя без театру.
Зі своїм чоловіком Софія Володимирівна пізніше побачиться ще один раз, коли вона разом з театром на гастролях в Празі. Тоді ж, у 1923 році, ця зустріч вплинула на рішення актриси, і вже на наступний рік вона домоглася розлучення з чоловіком.
У Софії Володимирівни дивно і важко складалася, як свідчить її біографія, особисте життя. Гіацінтова Софія Володимирівна в роки роботи в столичному Художньому театрі познайомилася з актором Іваном Берсенєвим. Незважаючи на те що це знайомство відбулося в 1911 році, роман між ними зав’язався лише через тринадцять років.
Коли Софія Володимирівна перестала слухати поради друзів про Берсеневе, який міг доглядати відразу за кількома жінками, то у молодих людей почався бурхливий роман. Але ці відносини вони приховували, так як Берсенєв не був вільний, а Софія Володимирівна боялася осуду друзів. Але саме ця зв’язок послужила приводом для розлучення Івана Берсенєва, а незабаром після цього вони одружилися.
Софія Володимирівна прожила зі своїм другим чоловіком до кінця його днів, допомагаючи йому в роботі і завжди підтримуючи. Сама видатна актриса Гіацінтова померла дванадцятого квітня 1982 року.
