Невелика країна в Південно-Східній Європі після гучних подій, пов’язаних з затриманням і стратою Ніколає Чаушеску, живе тихим та мирним життям, майже зникнувши з світового інформаційного простору. За рівнем ВВП Румунія знаходиться на 47 місці в світі, що вище країн Східної Європи, за винятком Польщі.
Загальна інформація
Невелика держава в Південно-Східній Європі займає площу в 238 391 кв. м, воно 78-е за цим показником у світі. Територія країни приблизно рівними частинами розташована на рівнинній, горбистій і гористій місцевості. Через всю Румунію від українського кордону на сході до сербської на заході простяглися Карпати з 14 гірськими хребтами і з найвищою точкою на горі Молдовяну.
Населення країни складає близько 20 мільйонів осіб (59-я в світі). Держава є найбільшим у регіоні. ВВП Румунії на душу населення становить $ 10932,33 (2018 р.).
Історія країни
Князівства Валахія і Молдавія століттями перебувала під владою Османської імперії, і тільки в 1878 році стали об’єднаним незалежною державою під новою назвою – Румунія. Після Другої світової війни, радянська окупація призвела до створення “народної” республіки.
В кінці 1989 року багаторічне правління диктатора Ніколає Чаушеску закінчилося, а сам він був страчений. Але колишні комуністи правили в країні аж до 1996 року, коли були відсторонені від влади. Країна вступила в Північний альянс в 2004 році, а в Європейський союз – у 2007 році. Однак держава не набула валютний союз, гроші Румунії – румунський лей. За типом державного устрою це унітарна, парламентсько-президентська республіка.
Історія економіки країни
До Другої світової війни за рівнем економічного розвитку Румунія відставала від передових європейських держав майже на 100-150 років. У той час ще мало країн знали, як розрахувати ВВП, тому порівнювали рівень економічного розвитку за окремими показниками. В державі була відносно розвинена тільки нафтовидобуток, лісопереробка та деякі інші сировинні галузі, привабливі для іноземного капіталу.
За статистичними даними 1938 року, частка зарубіжних інвестицій в нафтовій галузі становила 92 %, у виробництві електроенергії – 95 %, в металургії – 74 %, хімічної – 72 %. Великі монополії країни активно співпрацювали з Німеччиною.
У повоєнні роки в країні почалося будівництво соціалізму, були націоналізовані промислові підприємства, проведена земельна реформа і введена державна монополія на міжнародну торгівлю. З 1949 року країна розвивалася згідно з п’ятирічними планами, розпочалася активна індустріалізація.
Після падіння режиму Чаушеску почалися ринкові реформи, що передбачають вільний ринок, відхід держави з економіки, більшу інтеграцію національної економіки в світовий ринок. До 2002 року понад 62 % ВВП Румунії припадало на приватний сектор, в роздрібній торгівлі на частку приватного бізнесу припадало 90 %, а в міжнародній торгівлі – більше 50 %. У державній власності залишилися тільки стратегічні об’єкти в оборонному комплексі, АЕС, машинобудування і трубопровідна мережа.
Огляд економіки
Країна має відносно сильну економіку агарно-індустріального типу. ВВП Румунії в 2018 році склало 211,8 млрд дол. США, другий за розміром серед постсоціалістичних країн регіону. Завдяки стрімким темпам розвитку країна отримала прізвисько Балканський Тигр.
Держава є великим виробником автомобілів і електроніки в регіоні і однією з найбільш привабливих для іноземних інвестицій. Столиця країни-Бухарест є найбільшим регіональним економічним і промисловим центром. Країна має розвинуте сільське господарство, в якому зайнято близько 40 % працездатного населення. На частку промисловості припадає 35 % ВВП Румунії, сільського господарства – 10 % і на сектор послуг – 55 %.
В останні роки румунська економіка є однією з найбільш швидкозростаючих в ЄС. Зростання ВВП у відсотках склав в: 2018 – 3,4 %, 2017 – 5,4 %, 2016 – 4,8 %. Прогнози розвитку країни на найближчі роки теж досить сприятливі. У 2019 і 2020 роках ВВП Румунії буде зростати по 3,3 % в рік. Після світової фінансової кризи економіка країни відновилася досить швидко завдяки сильному промислового експорту, хорошим врожаям сільськогосподарської продукції та політику бюджетної експансії.
Основні галузі
Румунія активно освоїла нафтовидобуток і нафтопереробку. Однак родовища поступово виснажуються, зараз розвідані запаси становлять не більше 80 млн тонн. Крім того, в Румунії ведеться видобуток вугілля, марганцевих руд, золота, бокситів, природного і попутного газу. Країна імпортує незначна кількість російського природного газу і здійснює його транзит в інші європейські країни.
На машинобудування припадає половина промислової продукції країни. В основному це автомобілі, електроніка, обладнання для нафтових промислів, електростанцій, хімічної промисловості. Найбільшою компанією Румунії залишається виробник автомобілів Dacia, який належить зараз Renault-Nissan. Крім того, працюють автомобільні заводи General Motors і Ford.
Основною продукцією сільського господарства є: пшениця, кукурудза, картопля, фрукти. У секторі послуг більша частина припадає на бізнес і фінанси (20,5 %) і сферу туризму і транспорту (18 %).
Прогнози розвитку
Експерти сходяться в думці, що найближчим часом досить швидке зростання економіки країни збережеться. Хоча темпи зростання ВВП знизяться до значень менше 4 %, вони все одно будуть одними з найвищих в ЄС. Розвиток економіки буде підтримуватися зростанням споживання домашніх господарств, заробітної плати та зниженням податків.
Найбільшими темпами в країні розвивається сектор високих технологій, який базується на сильній науковій основі, закладеній ще при соціалізмі. ІТ-сектор, у якому зараз зайнято близько 150 000 осіб, за прогнозами фахівців, подвоїть свою частку у ВВП Румунії до 2025 року, досягнувши 12 %. По швидкості інтернет-з’єднання країна поступається у світі лише азіатським “тиграм” та Ісландії.
Західні корпорації продовжать активно інвестувати в румунську економіку. Наприклад, “Форд” за останнє десятиліття інвестував 1,2 млрд євро і має намір довше розширювати своє виробництво. Такі ж плани оголосили і багато інші глобальні компанії, в тому числі Siemens, Bosch, Fitbit.
