Я його зліпила з того, що було, а те що було, те і покохала
Слова відомої пісні Альони Апіної дуже точно передають основну помилку при в’язанні гачком в техніці фріформ. Бажання зробити виріб яскравим і незабутнім часом призводить до того, що воно стає вульгарним, а достаток всіляких форм робить його смаку.
Незважаючи на те що ця техніка не має строгих рамок, все ж варто дотримуватися кількох правил:
При виборі забарвлення пряжі краще зупинитися на 3-4 види, якщо ж захочеться урізноманітнити, то можна використати їх відтінки (темніше – світліше). Зручно при цьому користуватися кругової таблицею сумісності.
У виробу повинна бути ідея. Це буде або квітковий мотив, або морська тема, чи мозаїка, чи хвилі і так далі. Не треба робити всі разом без будь-якої систематизації. Як правило, за основу береться один мотив – квітка, черепашка, коло. Він може бути різних кольорів, але однакового розміру або навпаки. І вже навколо них вибудовується загальна композиція.
Якщо виріб буде повністю складатися з елементів, то попередньо необхідно зробити викрійку, на яку вже будуть розкладені модулі. Завдяки цьому можна буде проконтролювати їх кількість і розміри.
