Канючити – це дієслово недоконаного виду, що позначає стан людини, який принижено просить або благає про що-небудь. В основному вживається в розмовній мові та молодіжному жаргоні, коли необхідно підкреслити зневажливий тон.
Історія слова “клянчити”
З етимологічного словника Крилова можна дізнатися, що це слово було запозичене зі старослов’янської мови. Там зустрічається схоже вираз “клячати” – стояти на колінах. Є теорія, що саме воно стало першоджерелом для слова “клянчити”, коли виникла необхідність висловити просить стан людини, заради своєї мети постає в принижену позу. Але інформація зі словника Преображенського суперечить цьому. Згідно даним видання “клянчити” – це слово, що має близьку спорідненість з російським “шкапа”. Тому на даний момент не існує єдиної думки про походження цього слова.
Синоніми
Синоніми – це близькі за змістом слова, якими без праці замінюють головне.
До синонімів слова “клянчити” можна віднести наступні: випрошувати, канючити, жебракувати, торгуватися, благати, домагатися, позичати і так далі.
Характеристика
Згідно з правилами російської мови слово “клянчити” можна охарактеризувати наступним чином:
