Ядро Беклара на УЗД: які нормальні значення

Здавалося б, особливу важливість мають дослідження на ранніх термінах вагітності, що визначають і попереджають розвиток патологій. Але УЗД на останніх термінах дозволяє виявити низку факторів, що свідчать про підготовленості плода до пологів. Один з них – ядро Беклара.

Важливість ультразвукового дослідження на пізніх термінах

Планове УЗД в третьому триместрі призначається на 31-32 тижні, але в деяких випадках лікарі можуть призначити предродовое дослідження. Наприклад, на тлі виникнення проблем (тягнучі болі внизу живота, забарвлені домішками крові виділення). Або якщо майбутня мати перебуває у зоні ризику (вік, проблеми зі здоров’ям). На підставі результатів УЗД спостерігає лікар зробить певні висновки:

  • Родове передлежання – положення дитини в матці підкаже стратегію ведення процесу родопомочі.
  • Готовність плаценти до пологів – в залежності від зрілості і товщини плацентарної оболонки ставлять більш точні терміни ПДР.
  • Діагностика розвитку системи дихання вкаже на ступінь доношеності дитини.
  • Патології – оцінюється, немає патологічних змін, що загрожують станом плода.
  • Анатомічні параметри – досліджують серцебиття, частоту рухів, зрілість печінки та інших внутрішніх органів, ріст і вага плоду, наявність ядер осифікації.
  • Як видно, контроль перерахованих показників важливий для успішного завершення пологів і здоров’я дитини та матері.

    Що показує ядро Беклара при вагітності

    В ультразвукових дослідженнях, проведених на 37-40 тижня, певні параметри заслуговують особливої уваги. Один з анатомічних показників, які фахівці тримають на контролі, – це ядро Беклара, що представляє собою ступінь окостеніння дистального епіфіза стегнової кістки. Згідно медичних енциклопедій, він є важливою ознакою доношеності.

    Часто поняття ядра Беклара плутають з ядрами окостеніння в тазостегновому суглобі. Формування цих ядер починається раніше – в діапазоні від третього до п’ятого місяця вагітності, в період активного остеогенезу. Відмінність у локалізації: ядро Беклара виникає в нижній частині кісток стегон.

    Нормальні значення на 37-40 тижня

    Значення ядра окостеніння дистального епіфіза у плода варіюються в межах від 3 до 6 мм до сороковий тижні вагітності. Ці розміри вважаються ознакою норми. Однак у 3-10% випадків нормальної доношеності у новонароджених ядра Беклара були відсутні зовсім, а в окремих випадках їх формування спостерігалося вже на 35-36 тижні.

    Таким чином, судити про зрілість плода тільки за розміром ядра Беклара неправильно. Рішення про наявність патології приймає лікар на підставі відхилень в сукупності параметрів.

    Заходи, вжиті при відхиленнях від норми

    У нормі ядро Беклара закінчує формування вже після народження дитини, до шостого місяця життя. Чим загрожує недостатня осифікація?

    По-перше, затримка в окостенении нижнього епіфіза стегна тягне за собою патологію розвитку колінного суглоба. У зв’язку з цим дитина не може нормально повзати.

    По-друге, існує ризик розвитку епіфізарної дисплазії. При цьому в патогенезі відзначається велика роль молекулярно-генетичних порушень.

    Дисплазії дистальних епіфізів викликають викривлення ніг за X – та O-типу. Відбуваються деформації, потовщення або розширення колінних суглобів. Відзначається також низькорослість, викликана скороченням довжини трубчастих кісток. Як вважають фахівці, ці проблеми не впливають на тривалість життя або інтелектуальний розвиток дитини. Однак здатні викликати гіпоплазію тіл хребців і вкорочення хребта. При цьому окостеніння хребців запізнюється.

    Діагностика проводиться за допомогою рентгенологічних досліджень, молекулярно-генетичних аналізів і регулярного візуального огляду. Уповільнення окостеніння в нижніх епіфізах виявляється передусім на рентгенограмах.

    Лікування дисплазії на ранніх етапах розвитку дитини обмежується методами підтримуючої та корегуючої терапії. Важливо застосування ортопедичних пристосувань: бандажі та корсети знижують навантаження на хребет і суглоби. Щодо немовлят ефективні лікувальний масаж та ЛФК.

    У зрілому віці можлива хірургічна корекція деформацій.

    Своєчасне виявлення проблеми і наявність ортопедичного лікування допомагають зменшити негативні прояви захворювання.