Світова політика – тонка матерія, яку непросто контролювати навіть керівникам країн. Дуже часто ми стаємо свідками чи учасниками державних конфліктів, які відбуваються всередині країни і за її межами. Одним з таких протистоянь стала холодна війна.
Що це?
Перш ніж розібратися в тому, хто переміг у холодній війні, доведеться дізнатися, що ж це таке. Холодна війна – це не якесь певне подія, що сталася у світовій історії. Найчастіше цей політологічний термін використовують при описі глобального протистояння, яке зачіпає геополітику, військову, економічну та ідеологічну сфери.
Але найбільш популярним подібним конфліктом стала холодна війна між двома блоками держав, ініціаторами якої стали США і СРСР. Минуло майже 30 років з моменту завершення цього конфлікту, але деякі до цих пір не розуміють, у холодній війні переміг СРСР або США.
Подробиці конфлікту
Конкретно у цій холодної війни є дати початку і завершення конфлікту: 5 березня 1946 року 21 листопада 1990 року. Це подія охопило практично весь світ. Причиною протистояння стала ідеологічні і політичні несоглашения двох блоків. Особливо спостерігалося протистояння між капіталістичною та соціалістичною моделями.
Закінчився конфлікт, мабуть, самим несподіваним чином, який, втім, був обґрунтований низкою подій.
З чого все почалося?
Перш ніж дізнатися, хто переміг в холодній війні і чому, варто розібратися з історичними деталями, які стали ключові в цій боротьбі за перевагу.
Причиною виникнення холодної війни стала ще одна війна – Друга світова. Саме після неї СРСР активно став контролювати країни Східної Європи. У якийсь момент США і Великобританія відчули загрозу з боку прорадянського уряду.
У той же час багато радянські політологи стверджували, що зовнішня політика США з її імперіалізмом цілеспрямовано займалася розпалювання конфліктів. Особливо цим були зацікавлені монополістичні кола. Вкрай важливо було зберегти капіталістичну систему.
Передумови «холодного» протистояння були помічені ще після Ялтинської конференції. З того моменту почалася поділ територій і розпливчасті претензії. Глави держав почали хизуватися своєю силою і могутністю. Наприклад, у серпні 1945 року Трумен натякнув Сталіну на те, що американці розробили страшне зброю. Вже через кілька днів відбулися бомбардування Хіросіми і Нагасакі.
Ці події однозначно підштовхнули до гонки ядерних озброєнь. Є дані про те, що Ейзенхауера було доручено розробити план «Тоталити», який передбачав скидання 20-30 ядерних бомб на радянські міста. Після відмови СРСР вивести окупаційні війська з Ірану 5 березня 1946 року Черчілль вирішив почати холодну війну. Саме його мова вважають початком конфлікту, оскільки після неї послідувала реакція Сталіна. Глава СРСР поставив Черчілля нарівні з Гітлером і припустив, що слова колишнього прем’єр-міністра Великобританії – заклик до війни.
Особлива телеграма
Тоді ще неясно було, чи міг СРСР перемогти в холодній війні, адже події розвивалися блискавично. Конфлікт за конфліктом приводив до більшої агресії і активних дій.
Ще однією ключовою подією в цій історії стала «довга телеграма». Саме так називали повідомлення № 511, яке було створено заступником посла США в Москві Кеннаном. Дипломат був упевнений в тому, що з керівництвом СРСР можна впоратися тільки силою, тому вкрай важливо припинити співпрацю і протистояти експансії.
Телеграма була написана так грамотно і переконливо, що в США прийняли всі її постулати за правду. Після цієї події Джорджа Кеннана стали називати «архітектором холодної війни».
Активні дії
Щоб простежити усі історичні деталі і зрозуміти, хто переміг у холодній війні, доведеться відправитися в самий початок активних дій.
У березні 1947 року США вирішує запропонувати свою військову і економічну допомогу Греції й Туреччині. СРСР у той же час відмовляється від плану Маршалла, що тягне за собою низку подій: включення в план Західного Берліна, його транспортна блокада від СРСР, оголошення Якова Ломакіна персоною нон-грата, закриття посольств Радянського Союзу в Нью-Йорку і Сан-Франциско.
Головним завданням СРСР в цій боротьбі була ліквідація монополії США на володіння ядерною зброєю. Тому вчені почали розробку бомб. Вже в 1949 році пройшли перші випробування. Це похитнуло впевненість уряду США, яка була впевнена у своєму світовому перевагу за рахунок монополії.
У квітні 1949 року було створено НАТО, а в Західноєвропейський союз потрапила ФРН. Природно така подія не могла сподобатися уряду СРСР. Щоб утримати свої позиції, посилюються репресії проти інакомислячих, які нібито схилялися перед Заходом. Найбільш гострим періодом холодної війни прийнято вважати роки Корейської війни.
Відлига
Тоді ще не було зрозуміло, яка сторона перемогла в холодній війні. Але вже з 1953 року розпочалася так звана хрущовська «відлига». Так стали називати період після смерті Сталіна і початок роботи Микити Хрущова. Настала відлига і в холодній війні, тому про загрозу світової війни на час перестали говорити.
У 1955 році вступив у дію Варшавський договір. Він поєднував європейські соціалістичні держави у військовий союз. М.хрущов всіляко намагався налагодити відносини між СРСР та США, тому першим з вождів відправився в США в 1959 році. По приїзду він здався піднесеним і навіть провів мітинг, розповідаючи про Эйзенхауэре, його мудрості й чесності.
Незважаючи на те що СРСР під управлінням Хрущова здавався лояльним, на ділі ж у світі відбувалися не самі мирні події: повстання в Угорщині, Суецький Іі Карибська криза, тощо
Нове загострення
Радянська бомбардувальна авіація зростала, а США створювали систему ППО навколо великих міст. І одні і інші розуміли, що розслабитися можна буде лише тоді, коли у них з’явиться перевагу один над одним. Довгий час у США вважали, що поки їх сили перевершують, немає причин для занепокоєння. До того ж після війни ресурси Радянського Союзу були значно виснажені, а значить на удар у відповідь він був не здатний.
Але вже в 1957 році з’являється міжконтинентальна балістична ракета, яка з СРСР могла долетіти до США, а також було запущено її масове виробництво. Нове загострення не змусило себе чекати, розпочавшись зі скандалу з американським літаком-шпигуном. А після доповнилося випробуванням термоядерної бомби Цар-Бомба.
Спроби налагодити відносини
Хто переміг у холодній війні, вирішувати було рано, але НАТО почала втрачати свої сили. Франція вийшла з неї, а після катастрофи над Паломаресом Іспанія обмежила військову діяльність ВПС США на території держави. В цей же час між ФРН і СРСР полягає Московський договір. У 1968 році Празька весна була перервана військової інтервенцією СРСР.
Брежнєв ж запустив «розрядку міжнародної напруженості». Завдяки їй послідували ряд спільних з Америкою подій. В той час було зрозуміло, що СРСР відчував дефіцит щодо закупівель споживчих товарів і продовольства.
Але США продовжували збільшити свою військову міць, тому Радянського Союзу необхідно було триматися на рівні.
Нове загострення
І знову було незрозуміло, хто переміг у “холодній війні”, оскільки вона ніяк не завершувалася. Нові протистояння виникли через введення радянських військ в Афганістан. Захід відразу сприйняв даних хід як втручання в геополітику.
США запустили виробництво нейтронного зброї, щоб максимально підготуватися до можливого відбиття агресії. У 1981 році почалася операція РЯН. На наступний рік провели навчання з країнами Варшавського договору. Вже через два роки проти СРСР виступив Рональд Рейган, президент США, назвавши його «Імперією зла».
Восени 1983 року сталася трагедія, в якій радянський ППО збили південнокорейський цивільний аиалайнер, з-за чого загинуло 270 осіб.
Активна протидія і черговий спад
Юрій Андропов розповів про максимальну готовність до військових дій, в той час як в США було прийнято рішення розмістити зброю на території Західної Європи. Також проголосили Доктрину Рейгана, яка підтримувала антикомуністичні та повстанські антирадянські організації. Таким чином США підтримували сторони у конфліктах в Нікарагуа, Афганістані, Анголі, Камбоджі, Ефіопії і т. д.
Поява Горбачова знову змінило курс держави щодо Америки. Незважаючи на кілька дипломатичних скандалів, глава СРСР обрав шлях «розрядки» і висував мирні ініціативи.
Для заспокоєння душі в Женеві в 1985 році був підписаний документ Горбачовим і Рейганом, який забороняв ядерну війну, але по суті нікого ні до чого не зобов’язував. Вже в 1986 році було вирішено запустити програму ядерного роззброєння. Також багато було зроблено для того, щоб налагодити гостру ситуацію в Афганістані.
Завершення
Основною причиною завершення холодної війни виявилася зміна політичного курсу Радянського Союзу. А оскільки саме ідеологія і політика були рушійною силою, конфлікт став вщухати. Був запущений політичний процес відмови від комуністичної ідеології. Також СРСР планував припинити залежати від західних технологій і кредитів.
Вже тоді багато хто вважав, що США перемогли в “холодній війні”. Але дії глав держав тривали. Горбачов тим часом почав виведення радянських військ з Афганістану. Вже наприкінці 1980-х років намітилася чітка позиція відмови від «доктрини Брежнєва». Новий глава зробив багато для того, щоб просунути «нове мислення». Ліквідовувався радянський блок, і тут фактично можна було говорити про завершення холодної війни.
В той час, представник уряду НДР Шабовські розповів про нові правила в’їзду і виїзду з країни. Вже до вечора сотні східних німців вирушили на кордон, щоб назавжди забути про Берлінської стіни. І хоча вона досі стоїть, вона залишилася лише символом минулого.
Остаточною крапкою у холодній війні стала Хартія для нової Європи, яку підписали 21 листопада 1990 року. Вона припинила протистояння соціалізму і комунізму, просуваючи демократію, мир і єдність.
Перемога і поразка
Багато впевнено говорять, що Америка перемогла в холодній війні, хоча про трагічну поразку СРСР ніхто не згадує. Складно судити так, оскільки сама подія не є класичним проявом війни в міжнародно-правовому сенсі. І, мабуть, не так важливо, хто програв, важливіше – до чого в підсумку прийшли обидва держави.
Деякі історики підрахували військові витрати Америки в цьому протистоянні. За деякими даними, за весь період холодної війни США витратили 8 трильйонів доларів. Є інформація, що і США, і СРСР у розпал конфлікту щодня думали про можливу атаку, тому витрачали 50 мільйонів доларів на створення зброї кожен день.
Деякі вважають, що СРСР програли хоча б тому, що в кінці конфлікту різко змінили свої погляди на політику та ідеологію. Та й розпад Союзу складно визнати перемогою. Тим не менш оскільки не було підписано жодного мирного договору, ні документа про капітуляцію, то визнати поразку чи перемогу тієї чи іншої сторони по суті неможливо.
Новий час
Хто переможе в Новій холодній війні, поки важко передбачити. Нове протистояння почалося відносно недавно, але формально конфлікт був запущений після подій в Україні 2013-2014 рр. Так вже утворилося два табори: Росія і Китай проти США, ЄС і НАТО.
Цього разу ситуація ніяк не пов’язана з ідеологією, оскільки в нинішній сучасної ситуації ніяких подібних протистоянь бути не може. Саме тому до цих пір багато хто відмовляються приймати Нову холодну війну. Але як показує практика і історія, в результаті все одно постраждають обидві сторони.
