Останнє послання людям
Пророцтва Нострадамуса тривають аж до 3797 року.
І в заповідають посланнях він говорить про те, що нарешті буде досягнуто Єдність у всіх сферах і всіх сфер життя, людство знайде гармонію на плані буття. Розбіжності і непорозуміння залишаться в минулому, поняття бідності та нерівності перестане існувати.
Але складно достовірно сказати, до якої дати належать ці слова. Деякі дослідники і тлумачі центурії Нострадамуса відносять пророцтво до 2388 року, інша частина вважає, що як останнє послання воно і станеться тоді, якою датою Нострадамус закінчив своє мовлення.
Провидець чи поет?
Багато було вже сказано про пророкування, для кого-то це питання віри, для когось- знання. Очевидним є лише той факт, що всі центурії Мішеля Нострадамуса викладено як вірші. Або передбачення через поезію?
В чому різниця? Можливо, її немає. У стародавні століття існували люди, назвемо їх провидцями, що «чули» відповіді з космосу, передаючи їх виключно у віршованій формі. Швидше за все, саме до таких людей і належить Нострадамус.
Але справедливості заради, приймемо й іншу точку зору, яка свідчить про те, що Мішель безперечно володів поетичним даром, міг «підганяти під риму» свої передбачення, нехтуючи істинним змістом. Іншими словами, як лягла рядок, так і піде майбутня історія. Так може, він не передбачав, а створював майбутнє?
А якщо поглянути на це з третьої сторони, то справжній поет – це завжди той, який пише «з потоку», і всі вірші створюються на небесах. Адже не дарма поезію вважають божественним мовою, і поетичні рядки не вигадуються, тобто не створюються за участю розуму, але виливаються з душі через руки прямо на папір.
Ось що сказано про самому собі в 1 катрені 1 центурії:
«Незгасний язик полум’я, що струмує з спокою й умиротворення,
Сам нашіптує думки, які вкладаються в рядки,
І віра в них виправдана подальшими подіями».
