Вся історія людства – це історія воєн упереміш з короткостроковим світом. Незважаючи на те що залпи самих кровопролитних конфліктів відгриміли ще в XX столітті, необхідність в озброєнні для захисту і просування геополітичних інтересів не відпала і донині. Усі розвинені й багато країн, що розвиваються прагнуть нарощувати свій оборонний потенціал. Показовим є приклад США, які витрачають на ВПК колосальні суми. Велика частина коштів в рамках витрат на оборону йде на розвиток артилерії США.
Військова міць Сполучених Штатів
У 2017 році США відвели значну частину бюджету – 15 % – на військові витрати. На оборону пішло 565 млрд доларів, що по відношенню до ВВП держави склало 3,1 %. У 2018 році обсяг коштів, що пішли на військові витрати, перевищило обсяги попереднього року і склав майже 700 млрд доларів. Частину коштів у розмірі 60 млрд була спрямована на ведення бойових дій на Близькому Сході. Однак набагато більші суми вливалися в модернізацію озброєння та інноваційні розробки у сфері ВПК.
Сполучені Штати на даний момент мають найсильнішою армією в світі. В її розпорядженні всіляка техніка – від артилерії і ракетних комплексів до важких безпілотників, бронетехніка, бойові кораблі і авіація. Особливо великий у Штатів військово-повітряний флот. Загальна чисельність військовослужбовців становить близько 2 млн чоловік. Успішність сухопутних операцій гарантує артилерія армії США. У неї входять міномети, РСЗВ, буксирувана артилерія і самохідні артилерійські установки.
Артилерія у часи Громадянської війни
Громадянська війна в США виникла на ґрунті що конфліктували один з одним соціально-економічних систем півночі і півдня країни, при яких північ виступав проти рабства, а на півдні воно було історично закріплено. Війна почалася в 1861 році і закінчилася у 1865-м поразкою південців. В ній американці втратили більше людей, ніж у будь-якій іншій війні за всю історію існування Сполучених Штатів.
Польова артилерія в США активно застосовувалася з обох сторін. Її головним завданням була підтримка армії (піхоти і кавалерії) під час битви. Обидві сторони мали артилерією двох типів – гладкоствольної і з нарізним стволом. З першої виділяються гармати і гаубиці. Робилися вони з бронзи або заліза. Рідше – зі сталі. Снаряди, якими стріляли гладкоствольні гармати та гаубиці, розрізнялися по масі і калібру. Великі снаряди були характерні скоріше для гармат. З них на початку війни найбільш популярним вважалося «шестифунтовое знаряддя», але в силу невисокої далекобійності (близько 1300 метрів) до середини війни воно було витіснене двенадцатифунтовыми гарматами.
Нарізна артилерія вважається більш складною і дорогою у виробництві, але в той же час відрізняється збільшеною дальністю стрільби. Вона дозволяла вести більш точну стрільбу на набагато більші відстані. Найбільш популярними нарізними знаряддями вважалися трехдюймовое і знаряддя Паррота. Перше відрізнялося не тільки високою точністю стрільби, але і міцністю – за всі війни, в яких брало участь трехдюймовое знаряддя, факт розриву ствола був зафіксований лише кілька разів. Знаряддя Паррота також використовували обидві сторони конфлікту, в основному 10 і 20-фунтові. Важили вони доволі багато (більше 800 кг), і не завжди вдавалося знайти під них боєприпаси калібру 2,9.
Американська артилерія Другої світової війни
Артилерія США через 80 років після Громадянської війни, до часу Другої світової, сильно змінилася. В силу ведення боїв на землі, в повітрі і на воді, а також в силу появи нової військової техніки, до складу артилерії стали включається корабельні гармати, зенітні установки, протитанкові гармати.
Головним корабельним знаряддям США часів Другої світової війни був 12″/50 Mark 8. Випробуваний вперше в 1942 році, він був встановлений на два лінійних крейсера тільки в 1944-м. Знаряддя могло стріляти на відстань 35 км, по 2-3 снаряду на хвилину. Снаряд був вкрай важкий – від 426 до 517 кг, а знаряддя важило понад 55 тис. кг. Із зенітних гармат, що застосовувалися проти авіації противника, можна виділити 37-мм гармату М1. До 1942 року вона була єдиною моделлю в рядах зенітної артилерії. Прицільна дальність даного знаряддя становила 3200 метрів, а швидкість снаряда досягала майже 800 метрів в секунду. Трохи пізніше гармата М1 була замінена більш досконалим шведським знаряддям «Бофорс». Існує 120-мм різновиди гармати М1. Їй вдалося взяти участь тільки в Корейській війні, де вона здійснювала противобатарейную стрілянину.
Артилерія США часів Другої світової війни мала великий різновидом протитанкових гармат. Спочатку в боях брала участь 37-мм гармата M3, яка ближче до 1944 року була замінена на 57-мм гармату М1 англійського зразка в силу неможливості пробиття вдосконаленої бронезахисту німецької військової техніки. Аж до кінця війни армії США використовувалася 3-дюймова гармата M5. Вона могла пробити бронезащиту товщиною до 9 см, але її величезна маса і неповороткість змусили американську армію прийняти більш мобільні знаряддя. Що ж до гаубиць, для підтримки американської піхоти використовувалися М101, М115, М116. Після закінчення Другої світової багато з них брали участь у В’єтнамської кампанії, а М115 і М116 і донині стоять на озброєнні деяких країн світу.
Сучасна артилерія США
До неї можна віднести до загальних масштабах самохідну і буксируемую артилерію, системи залпового вогню – РСЗВ, а також міномети. Більшість видів озброєння проводиться безпосередньо на території США.
Американські війська налічують 950 одиниць самохідних установок-гаубиць під назвою М109А6 з калібром 155-мм. Її довжина разом з гарматою становить 6,6 метра, ширина – 3,1 метра. Вони вперше з успіхом використовувалися ще за часів В’єтнамської війни. Є і зараз, причому в різних модифікаціях. Існує збільшена різновид даної самохідної гаубиці – М109А7. До буксируемої артилерії США можна віднести М119 з калібром 105-мм. Її головне завдання полягає в підтримці сухопутних військ. Пробивної сили снаряду і дальності (до 19 км) вистачає для знищення одиниці ворожої легкоброньованої техніки.
Ведення сучасних бойових дій складно уявити без РСЗВ. Одним з американських представників даних систем є HIMARS, що базується на колісному шасі. Вона може нести або шість реактивних снарядів або тільки одну балістичну ракету. Знаходиться в експлуатації армією США з 2005 року, активно застосовувалася під час війни в Афганістані. Сумну славу здобув після операції «Моштарак». Що ж стосується мінометів, активно використовуються з 1990 року американської та іншими арміями М120 з калібром 120 мм. На практиці з нього виробляється від 4 до 5 пострілів в хвилину.
Загальний висновок
Багато держав світу, зокрема США, витрачають значні кошти на оборону та інноваційні військові розробки. Так, артилерія Сполучених Штатів весь час модернізується. Ті знаряддя, які можна спостерігати зараз, повністю відрізняються від тих, якими мешканці півночі і жителі півдня користувалися під час Громадянської війни 150 років тому. З часом збільшується мобільність артилерійських установок, дальність поразки, скорострільність і інші параметри. З’являється нова техніка, самохідна артилерія. Нові зразки і моделі замінюють технологічно застарілі. Так, посилення бронезахисту на техніці змушує використовувати більш потужні гаубиці і гармати, які в змозі її пробити.
