Слов’янські руни
Антон Платов системно висвітлив це унікальний напрям в Північній сакральної традиції. Очевидна їх спорідненість та загальні гносеологічні корені з рунами арийскими, Футарком. Деякі з них навіть візуально схожі.
Характерно, що в сприйнятті нащадків аріїв і нащадків слов’ян досить схожі образи слов’янського бога Велеса і арійського Одіна. Як і арійці, слов’яни за допомогою рун зверталися до богів. При цьому неважливо – чи то скандинавська або слов’янська руна, механізм їх дії однаковий: треба її відчути у серці, включити незримий камертон в своїй душі і відчути її вербальне відображення. Тільки тоді руна оживе, запрацює.
Перегукується також і сенс рун в слов’янській і арійської традиції. Візьмемо, приміром, слов’янську руну БелБога “Світ”, що представляє собою образ Бога і Людини. Сама руна символізує і Родове Дерево, що росте вгору. У Футарке ж значення цієї руни передають руна Манназ (образ людини) і руна Альгиз (образ Бога). Сам же слов’янський образ БелБога подібний Хеймдалю (Білому Асу).
