Всупереч усталеній традиції
Картину Денні Бойла «28 днів потому» у відгуках глядачі називають знаковою для жанру. Режисер вперше показав публіці «швидких» зомбі, хоча у нього вони скоріше заражені живі, ніж повсталі мерці. Але не суть. Головне, що режисер не побоявся валити багаторічні канони. Саме в його проекті кровожерливі монстри вперше спробували себе в якості спринтерів. Ця ідея остаточно закріпилась в жанр після «Світанку мерців» Зака Снайдера. В останніх зразках жанру зомбі-хоррор «ходячі» стають все стрімкіше, від фільму до фільму. А в 2002 році біжить натовп інфікованих викликала панічний жах на глядачів. Критики у відгуках про «28 днів потому» захоплювалися сумбурним, рваним монтажем оператора «Судді Дредда» Ентоні Дод Мэнтла і авторськими шедеврами Кріса Гілла під чудовий саундтрек Джона Мерфі. Дійсно, всі перераховані складові створюють атмосферу несвідомого жаху, неприборканого божевілля і всепоглинаючої паніки.
При цьому слід зауважити, що Бойл не тільки експериментував з динамікою, він віддавав належне традиціям, закладеним Джордж Ромеро. Він зробив все, щоб вивернути навиворіт звірячу сутність людини, подарувавши 100%-й ефект занурення, після став фішкою сучасного жанру зомбі-хоррор.
