Питання про те, як освятити ікону, надзвичайно важливий для багатьох віруючих, які відчувають в собі потребу самостійно створювати образи або ж купують їх не в церковних крамницях. Нерідко люди соромляться звертатися до працівників храмів з питаннями про те, що потрібно для освячення.

Відбувається це в силу різних причин, в основному через побоювання здатися недосвідченими. Часто люди, що тяжіють до віри, але не виросли в ній, вважають, що процес освячення складний, і не хочуть створювати незручності. Однак, в тому, як освятити ікону, немає нічого важкого, так і великих витрат це не потребує. Як правило, достатньо просто звернутися до будь-якого працівнику храму. Ця людина обов’язково пояснить, що саме слід зробити і як правильно подати прохання про освячення.

В яких випадках потрібне освячення?

Перед тим як освятити ікону в церкві, потрібно знати про те, чи дійсно це потрібно робити.

Необхідність в обряді освячення виникає у випадках, якщо ікона:

  • нова, тільки що виготовлена;
  • піддавалася нарузі або ж осквернення;
  • пройшла через реставрацію, переробку, ремонт.

Як правило, у багатьох, навіть непогано розбираються в церковних традиціях людей, виникають складнощі з розумінням терміна «осквернення». Між тим це осквернення – це не просто привід для проведення стандартного обряду, це впливає на те, як освятити ікону. Під оскверненням та глум слід розуміти не тільки нанесення вандальних написів або інше шкідництво. Приміром, якщо ікону закинули в комору разом з мотлохом, помістили в сміття – це теж осквернення. Якщо людина знаходить образ, який пройшов через такі випробування, то перед тим як освятити ікону, слід обов’язково поговорити з церковнослужителем і розповісти йому про обставини набуття.

Дивіться також:  Ефект новизни: визначення, методи застосування

В яких випадках в освяченні відмовляють? Про вишитих образах

Не кожен образ можна освятити в церкві. Часто жінки, які займаються рукоділлям, побоюються складнощів у тому, як освятити вишиту ікону. Вважаючи, що їм можуть відмовити, люди найчастіше і не намагаються звернутися до церкви. Між тим відмова від освячення зовсім не має ніякого відношення до матеріалів, використаних при створенні образу або ж до типу роботи.

Не освячуються образи, далекі від православних канонів. Приміром, якщо на іконі Ісус зображений на розп’яття у західної, католицької манері, тобто з перехрещеними ногами, прибитими одним, спільним цвяхом, то це є підставою для відмови в освяченні.

У разі якщо рукодільниці сумніваються в тому, чи буде їх робота відповідати канонам православ’я, потрібно прийти до священнослужителя з ескізом майбутньої роботи і поставити йому всі хвилюючі питання. Тобто знайти ясність до того, як робота буде завершена.

Зрозуміло, в питаннях про вишивку існують і інші обмеження. Зображення святих на хустках, серветках, наволочках чи скатертинах не може бути освячено. Більше того, подібне заняття є нічим іншим, як богохульством.

Коли немає необхідності у посвяченні ікон?

Немає необхідності в освяченні образу, придбаного в церковній крамниці. Ікони, що продаються при храмах, повністю відповідають усім канонам православ’я і надаються покупцям вже освяченими.

Також немає необхідності намагатися освятити зображення, що не відповідає православним вимогам. Навіть якщо йдеться про релігійний сюжет, образ святого або самого Господа, виконаного на дошках фарбами. У тому випадку, якщо канони порушені, зображення не є іконою. Це лише витвір мистецтва, присвячені духовній тематиці. Тому в освяченні немає ніякої необхідності, адже в таких ситуаціях мова йде про звичайну картині, а не про предмет культу.

Дивіться також:  Про що говорять прикмети: розбити келих