Боротьба з бандформуваннями
Довгий час після витіснення гітлерівських військ з території країни прикордонна зона ще залишалася прифронтовою смугою і в неї періодично закидалися диверсанти. Дії великої кількості залишилися тут прихильників гітлерівської Німеччини сильно ускладнювали ситуацію. Сформувалася і пішла в підпілля добре структурована мережа, керована керівництвом фашистської Німеччини. Оснащені інформацією збройні бандформування вели активну боротьбу з радянською владою. Органи безпеки СРСР проводили широкомасштабні операції по їх ліквідації, і з цієї причини частина з них прагнула прорватися за межі радянської території. Нерідкі випадки зворотного прориву збройних груп, а також закидання окремих агентів з боку Румунії, Польщі та Угорщини.
Відновлення західного кордону СРСР і робота по знищенню збройних націоналістичних формувань на теренах західної України, західної Білорусії та прибалтійських республіках велися вкрай напружено. Керівництво військовими заходами надавалась органам держбезпеки. Незайвим буде відзначити, що в деяких окремо взятих випадках суміжні держави, наприклад, Польща, дозволяли переслідувати бандитські формування, прикрывшиеся гаслом національно-визвольної боротьби, і на своїх прикордонних територіях. В результаті комплексу локальних, а також широкомасштабних операцій розвідувального та військового характеру до кінця 1945 року було знищено близько 250 бандформувань. Загальна кількість полонених (більше 17 000) і знищених (близько 10 000) націоналістів перевищила 27 000 чоловік.
Залишки великих бандформувань пішли в підпілля, і весь період з 1946 по 1951 рік основним завданням радянських органів держбезпеки була ліквідація невеликих груп, керованих з-за кордону. Поступово, втратили зв’язки із закордонним керівництвом і підтримку місцевого населення залишки цих формувань були остаточно розгромлені.
У загальній складності відновлення державного кордону СРСР і заходи по зміцненню її цілісності на півночі і північно-заході країни шляхом знищення бандформувань, які ховалися за гаслом національно-визвольного руху, розтягнулися до 1953 року і забрали чимало людських життів як з одного, так і з іншого боку.
