Кращі часи
У радянські роки прискорено почалося збільшення видобутку вугілля, місто забудовувалося і розростався. У 1939 році населення Міста становило 181 тисячу осіб. У наступні роки радянською владою були побудовані або укрупнені дев’ять шахт, кілька машинобудівних підприємств і найбільше на Україні хімічне підприємство “Сєвєродонецьке об’єднання Азот”, зараз це концерн “Стирол”.
У пострадянський час більшість шахт було закрито, як і багато промислові підприємства. У 2001 році населення Горлівки налічувало 289 872 осіб. У наступні роки чисельність жителів міста скорочувалася з-за міграційного відтоку, з 1989 по 2013 роки зниження склало цілих 16%.
В останні роки
Населення Горлівки (Донецька область) 2-3 роки тому становило близько 267 000 жителів. На 1 квітня поточного року в місті проживало 263 214 осіб (згідно з даними ГлавСтата ДНР). Однак фактично тут проживає значно менше, про що свідчать напівпорожні вулиці і покинуті будинки. За деякими підрахунками з початком бойових дій і втратою контролю України над цим населеним пунктом його покинули близько 30% місцевих жителів.
Люди виїхали в інші міста України і Росії з метою отримання постійного місця проживання. Багато горлівчани через брак робочих місць і низької оплати праці виїхали на заробітки за кордон, де і проживають зараз більшу частину часу. Зараз населення міста Горлівки складає близько 150-180 тисяч осіб.
Значно знизилася народжуваність в місті – за перший квартал 2018 року народилося всього 245 дітей. У минулі роки В Горлівці в середньому реєстрували 45 новонароджених в тиждень (зараз – 17). Показники смертності за останні роки змінилися незначно. Крім того, збереглася тенденція останніх десятиліть, коли молодь виїжджає на навчання або заробітки і не повертається додому, тому населення не тільки зменшується, але і старіє. Точних статистичних даних щодо того, скільки мешканців покинуло місто не знайдено.
