Поширення імені
Однак у Росії ім’я Юда носили деякі люди. Швидше за все, саме через асоціацію із зрадником Ісуса. Цим ім’ям був названий батько генерала Миколи Іванова, героя 1-ї світової війни; письменника Веремія Парнова; Михайла Дьяконова, відомого зоотехніка.
Однак у Європейських країнах це ім’я було поширеним у старі часи і залишається таким донині. Латинської формою цього імені є Judas, що вимовляють як Джудас. В єврейській традиції раніше це ім’я мало форму Йехуда, сьогодні воно трансформувалося в Ієгуді.
Є і жіноча форма – Иегудифь або ж Юдита. Цікавим фактом є те, що в Біблії вона зустрічається перш чоловічий. У книзі Буття йдеться про Иегудифи, на якій одружився Ісав, коли він досяг свого сорокаріччя. Вона була дочкою Беэра Хіттеянина.
Зв’язок зі Старим Заповітом
Але існує і інший варіант, що описує походження прізвища Юдін. Так як поширення імені пов’язане не з одним лише апостолом Іудою Иаковлевым, але також і з переселенням євреїв у Європу, а у них є і свої персонажі з цим ім’ям, про які можна дізнатися зі Старого Завіту. З давньоєврейської Юда перекладається як «возвеличення Господа». Як вже говорилося раніше, первинна його форма – Йехуда.
Вперше воно зустрічається у книзі Буття, де і дається його тлумачення. Коли у Лії з’явився син, вона дуже зраділа і сказала: «Я славлю Господа», а звучало це «одэ». Так і з’явилося ім’я Юда. В даному випадку йдеться про четвертому сина патріарха Якова, праотця всіх євреїв. Від його дітей і сталися їх пологи. При цьому, коліно Іуди з усіх було найчисленнішим. Саме від нього й походить назва самого народу – «жиди», а також і релігії – «іудаїзм».
Розглянувши походження прізвища Юдін, і ім’я Іуда, можна прийти до висновку, що вони не мають ніякого відношення до зради, а беруть початок від вихваляння Бога в Біблії.
