Освіта Євросоюзу: етапи створення та історія розвитку

Розширення ЄЕС

У 1973 році відбулося перше розширення ЄЕС: до союзу вступили Великобританія, Ірландія і Данія. Через вісім років до Європейського економічного союзу приєдналась Греція, у 1986 році – Іспанія і Португалія.

9 листопада 1989 році відбулася подія, якого найменше очікувала Європа – падіння Берлінської стіни. До цього захисні укріплення на кордоні з Австрією демонтувала Угорщина. Перед перш розділеної на два економічних блоку Європою відкривався великий ринок, не розпещений різноманітністю асортименту. Упускати такий шанс стара Європа не хотіла. Потрібно було вносити корективи в об’єднання з урахуванням сучасних реалій.

Маастрихтський договір

7 лютого 1992 року – день підписання Маастрихтського договору. Вважається офіційною датою утворення Євросоюзу. З цього моменту затверджено офіційну назву.

Договором визначені процедури міжурядової співпраці з координації дій у сфері зовнішньої та внутрішньої політики, безпеки і правосуддя держав–членів ЄС. У цих областях держави зберігають повний суверенітет.

В історію Старого Світу 1992 рік увійшов як рік освіти Євросоюзу.

У 1993 році на саміті в Копенгагені визначено критерії, яким мають відповідати країни, що бажають вступити в Євросоюз. Це переважно країни Східної і Центральної Європи, які намагаються приєднатися до спільноти.

1 січня 2002 року в усіх країнах, крім Данії, Швеції і Великобританії, введена єдина валюта – євро.

У травні 2004 року після довгого етапу переговорів між ЄС та кожною з країн–кандидатів на вступ членами Євросоюзу стали 10 нових держав.