В даному матеріалі ми розглянемо біографію Євгена Клячкина. Цей виконавець домігся популярності і як поета. Народився він у Ленінграді 23 березня 1934 року. Батько майбутнього виконавця працював на ткацькій фабриці помічником майстра. Його мати працювала в аптеці. Основний жанр виконавця – авторська пісня.
Біографія
Мати Євгена Клячкина в 1942 році (квітні) померла, коли тодішній Ленінград переживав блокаду. Батько воював на фронті, тому хлопчика з блокадного міста евакуювали в Ярославську область. Там його виховували в дитячому будинку. Батько забрав сина в Ленінград. У 1952 р. Євген Клячкин став студентом Ленінградського інженерно-будівельного інституту.
У 1957 р. юнак закінчив цей навчальний заклад і отримав диплом за спеціальністю «Міське будівництво». Євген був інженером-проектувальником в декількох будівельних організаціях Ленінграда, серед яких «Ленпроект», ДСДІ-1.
Влітку 1957 р. майбутній виконавець був учасником Всесвітнього фестивалю молоді і студентів, який проходив у Москві. Свою першу пісню на вірші Кузьмінського юнак написав у жовтні 1961 р. Твір отримав назву «Туман». У цей момент починається шлях Євгена у світі творчості в якості барда.
Подібно більшої частини своїх однолітків Євген грав на традиційній семиструнній гітарі. Спочатку цей чоловік складав музичні твори на вірші відомих поетів – Горбовского, Вознесенського, Кузьмінського, Бродського. Потім він почав створювати все більше число робіт на власні вірші.
Багато жителів Радянського Союзу саме завдяки пісням Клячкина познайомилися з творами Йосипа Бродського, для самого поета в 60-ті роки офіційні можливості публікації в країні були закриті.
Твори Клячкина «Ні країни, ні цвинтаря», «Різдвяний романс», «Пілігрими», романси Риса, Коломбіни, Арлекіна, Мишкіна та інших дійових осіб поеми Йосипа Бродського «Хода» і сьогодні залишаються визнаними величинами авторської пісні. У період з 1963 по 1964 рік музикант відвідував семінар, присвячений роботі з композиторами з самодіяльності.
Семінар діяв в рамках Ленінградського відділення Союзу композиторів СРСР. У середині 80-х років Євген присвятив себе професійній сцені. Він виступав у якості артиста Росконцерту і Ленконцерту. Євген репатріювався з родиною до Ізраїлю. Там він жив у місті Аріелі.
На новому місці він працював за спеціальністю, яку отримав ще на батьківщині, а також виступав з різними концертами і їздив на гастролі в США. На 60-річчя Євген приїхав в Росію, це було в березні 1994 р. Він дав ряд концертів в Тулі, Санкт-Петербурзі та Москві. Євген загинув 30 липня 1994 р. під час купання в Середземному морі.
У виконавця зупинилося серце. Пісенну спадщину Клячкина містить понад 300 творів. При цьому близько 70 пісень написані на вірші інших авторів.
Видання
Євген Клячкин опублікував кілька книг. У 1994 році вийшла робота «Не дивись назад». Також з його творчістю можна ознайомитися в наступних працях: «Озирнусь на все, чим жив», «Живі, доки коханими!», «Осінній романс».
Дискографія
Пісні Євгена Клячкина були видані на вінілових пластинках. Всього в цю серію увійшло три диска, а видавництвом займалася фірма «Мелодія». Альбом Євгена Клячкина «Осінній мотив» вийшов в 1987 році. Пісні, в основу яких покладено вірші Йосипа Бродського, склали альбом «Пілігрими», який був виданий в 1990 році.
У 1995 р. фірмою «Московські вікна» були випущені аудіокасети «Мелодія у ритмі човна» і «Мокрий вальс». Також в світ вийшла касета «Моїм ровесникам» в 1996 році. В 1999 році з’явився збірник «Ні про що не шкодувати». Крім того, цього автору належать наступні альбоми «У бік Русі», «Моїм ровесникам», «Кінці і почала», «Кращі пісні», «Євген Клячкин. Російські барди».
Цікаві факти
У 1987 році Євген Клячкин був головою журі на конкурсі авторської пісні, який проходив у Твері. На цьому заході Михайло Воробйов став володарем Призу глядацьких симпатій». Згодом останній домігся популярності під псевдонімом Михайло Круг. Клячкин тоді сказав йому фразу: «Міша, тобі треба працювати».
Це побажання вплинуло на Воробйова і підштовхнуло його до активного заняття творчістю. Михайло Круг свій другий альбом під назвою «Зелений прокурор» присвятив пам’яті Євгена Клячкина.
Однією з центральних пісень цього альбому є композиція «День як день». Вже через деякий час після запису альбому Коло випадково дізнався, що так закінчується і останнє прижиттєве вірш, створене Клячкиным.
