Не всім дано бути сміливими і впевненими в собі. Є люди, яким складно постояти за себе, відстоювати власні інтереси. Вони воліють зберігати мовчання, коли потрібно обурюватися і наполягати на своєму. Що тут поробиш, така людська природа. У цій статті ми розкриємо тлумачення слова “мимра”. Зазначимо, яким конкретно значенням наділена ця мовна одиниця, в якому контексті її слід застосовувати.
Іменник “мимра” походить від дієслова “мимрити”. Він вважається звуконаслідувальним. Тобто, передає неясні звуки мови, коли людина невиразно вимовляє слова.
Лексичне значення
Визначення іменника “мимра” зафіксовано в тлумачному словнику. Так називають:
- млявого або нерішучої людини;
- того, хто мимрить (говорить повільно і мляво). Часто доводиться прислухатися, інакше не зовсім зрозуміло, що ж людина намагається сказати.
Тобто слово вказує на нерішучу особистість, якій складно відстояти власну думку. “Мимра” відноситься до спільного роду. Слово може узгоджуватися з займенником як жіночого, так і чоловічого роду: він мямля, вона мимрить.