Творчість
У постперебудовний період, яким ознаменувався початок 90-х, що існувала до того часу вітчизняної драматургії настала криза. Потрібні якісь зміни в усталеної театральній системі, до якої у більшості глядачів вже був загублений інтерес. В цей час і почалося становлення театрального руху “Нова драма”, одним із засновників якого стала Олена Грєміна. Автори “Нової драми” намагалися максимально чесно писати про справжнє життя і реалії тих днів, наскільки це було можливо при існуючому в ті роки політичний устрій країни.
Олена Анатоліївна стала відома широкому колу глядачів з 1992 року, коли за її п’єсою в Московському театрі імені А. С. Пушкіна був поставлений спектакль “Русское затемнення”(«Справа корнета Про-ва»). У різні роки затребуваними ставали і такі п’єси Греминой, як “За дзеркалом”, “Сахалінська дружина”, “Очі дня – Мата Харі”, “Нылка і Вылка в дитячому садку”, постановки яких можна було побачити в театрах Москви, Санкт-Петербурга, Омська, Саратова, Красноярська і безлічі інших міст Росії.
Не обійшлося без творчості Олени Анатоліївни та телебачення. Разом зі своїм отцем Анатолієм Борисовичем Гребневым вона стала одним із співавторів сценарію популярного багатосерійного телефільму “Петербурзькі таємниці”, а також була головним автором таких серіалів, як «Ад’ютанти любові», «Тридцятирічні» і «Любов на районі».
У 2014 році Михайло Угаров, чоловік Олени Греминой, зняв за її п’єсою “Брати Ч.” однойменний художній фільм, присвячений одному дню з юності А. П. Чехова і його братів.
