Якщо вас попросять назвати відомих педагогів-новаторів, засновників власної школи або напрямки, які імена прийдуть на думку в першу чергу? Швидше за все, це будуть педагоги-практики минулих років, наприклад, А. С. Макаренка або К. Д. Ушинський. А між тим, таких яскравих особистостей в системі освіти чимало і сьогодні. І серед них виділяється Михайло Петрович Щетинін. Чим він примітний? А тим, що є творцем «Руської родової школи». Але що це таке?
Михайло Петрович Щетинін: біографія
Майбутній педагог народився в одному з сіл Дагестанської РСР в 1944 році. Обравши майбутню професійну стезю і ставши директором музичної школи в Кизлярі, він паралельно закінчив Педагогічний інститут Саратовської області.
Перебравшись в Бєлгородську область і ставши директором школи, Михайло Петрович починає втілювати свої педагогічні ідеї в життя.
Великий поштовх для розвитку його концепції дала робота в науково-дослідному інституті радянської Педагогічної академії наук.
У 1994 році в селищі Текос Краснодарського краю з його ініціативи була створена експериментальна школа-інтернат. Значна частина фото педадога Михайла Петровича Щетиніна, які можна знайти в Мережі, зроблена саме в стінах його дітища. Одна з них представлена нижче.
Педагогічні ідеї Михайла Петровича Щетиніна
За роки практичної діяльності в системі утворений йому вдалося чітко сформулювати основні постулати своєї освітньої системи, мета якої – формування цілісної, системно мислячої, творчої особистості учня.
Основні ідеї:
- виховання має передбачати максимум свободи для саморозвитку;
- саморозвиток базується на природних схильностях;
- у кожного з нас є маса можливостей для розвитку;
- кожна дитина розвивається по власній траєкторії і в індивідуальному темпі.
Як педагог, Михайло Петрович Щетинін повністю поділяє ідеї теорії співробітництва. Згідно цієї концепції, моральність формується на основі способу життя, а не настанов. Для цього дитині необхідна особлива освітня середовище, можливість працювати і займатися творчістю.
Російська школа Щетиніна
Образ створеної експериментальної школи-інтернату має деякі паралелі зі школою-майстерні Антона Макаренка. В основі навчання, на думку Михайла Петровича Щетиніна, лежить духовно-моральний розвиток школяра. І завдання педагогічного колективу – створити умови для виховання активної самостійної особистості, яка володіє необхідними знаннями і навичками. Пізнавальний процес організований таким чином, щоб учень не «готувався до життя», а «жив» і сам прагнув до розвитку.
Чому школа названа «родової»? На думку педагога, необхідний потенціал для всебічного розвитку дитина може черпати саме в досвіді пращурів, пам’яті свого роду. Звідси виховання особливого шанобливого і побожного ставлення до батьків, гордості за свою сім’ю.
Програми навчання
В ліцеї-інтернаті Михайла Петровича Щетиніна реалізується кілька видів програм. Серед них: освітня, музична, хореографічна, художня, трудова, спортивна. Навчання при цьому ведеться за методом «занурення» (інтенсивного вивчення конкретного предмета протягом певного часу). За рік учні проходять 3-4 таких занурення з наростаючим рівнем складності матеріалу: від простого ознайомлення до критичного аналізу і творчої переробки.
При цьому відбувається чергування предметних, рухових, образних типів занять.
Спадщиною системи Макаренко є пріоритетність взаємонавчання та колективного творчості. Тому навчальний процес вибудовуватися в рамках не класної системи, а різновікових груп. При цьому кожен учень може вибирати темп роботи, займатися без суворих оцінок і примусу. Педагогами активно заохочується дослідницький інтерес учнів, їх прагнення виявити міждисциплінарні.
Навчання «з зануренням»
Основи методики «занурення», що реалізується в Російській школі, були закладені в педагогічних концепціях Ш. Амонашвілі, А. Ухтомського. М. Щетинін розглядає цю практику як прийом концентрованого сприйняття річного курсу навчання за короткий термін. При цьому краще встигають учні стають помічниками педагога і допомагають освоїти курс своїм товаришам.
Механізм «занурення» в предмет виглядає наступним чином:
Особливості педагогічного процесу
У книгах Михайла Петровича Щетиніна особлива увага приділяється проблемам побудови системи педагогічної взаємодії і позиції вчителя у цьому процесі. На його думку, педагог повинен спрямовувати і консультувати, але ніяк не вказувати і керувати. Цей принцип директор інтернату намагається застосовувати на практиці. Незвичайний і сам навчальний процес, в якому відсутні:
- традиційні класи;
- постійні кабінети;
- оцінки;
- традиційні підручники;
- дзвінки;
- домашні завдання;
- педагогічні ради;
- мораль.
При цьому хлопці активно беруть участь у господарській та організаційної житті школи, в якій крім звичної інфраструктури є пекарня, лазня, майстерні, цех по виробництву соєвого молока, водяні свердловини та ін. Заняття можуть проводитися в будь-якому з цих приміщень або на вулиці.
Ритм шкільного життя
Михайло Петрович Щетинін, сприйнявши ідеї ряду педагогічних шкіл, виробив власні принципи, відповідно до яких і вибудовується режим навчання в інтернаті.
Навчання повністю безкоштовне. Весь контингент школи ділиться на педагогічні науково-виробничі об’єднання, в структурі яких діють лабораторії та ліцеї. Всі ці структури разом утворюють Асоціацію.
Враховуючи роботу по системі «занурення», ритм навчальної життя дуже насичений. Хлопці прокидаються в 5 ранку, займаються фізичною підготовкою, потім снідають і приступають до занять. Заняття комплексні, які включають навчальний компонент, танці, спортивні вправи. Після цього слід обід, перерва на годину, потім діти приступають до роботи в майстернях, цехах тощо. Після вечері учням виділяється вільний час, в 10 вечора оголошується відбій. За час навчання учні отримують базову освіту та робітничу спеціальність (кухар, швачка, будівельник та ін), набувають навички самооборони і занять творчістю.
Такий освітній режим не передбачає канікул і вихідних. Зустрічі з батьками проходять нечасто (кілька разів на рік). Тому при надходженні кожного учня призначають випробувальний адаптаційний період.
Думки «за» і «проти»
Враховуючи специфічність деяких ідей і формату навчання, педагогічна діяльність Михайла Петровича часом отримує неоднозначну оцінку з боку колег. Деякі навіть бачать у системі організації інтернату ознаки тоталітарної системи і не вважають такий формат корисним для розвитку учнів. З цієї ж причини фото Михайла Петровича Щетиніна можна зустріти в пресі разом з досить помітними заголовками і коментарями.
Але існує також табір затятих прихильників системи цього педагога. Досить привести в приклад конкурс при вступі до інтернату, коли кількість абітурієнтів перевищує кількість місць втричі або четверо. Сюди приїжджають діти з різних регіонів РФ.
Педагогічна система Михайла Щетиніна тричі визнавалася ЮНЕСКО однією з кращих у світі. Інтернат тісно співпрацюють з Реріхівським центром, а також отримує підтримку від Шалви Амонашвілі.
Таке неординарне освітнє явище не може не викликати інтересу.
