Художня обробка шкіри: історія виникнення, прийоми та особливості

Цікаві факти

Історія виникнення художньої обробки шкіри сходить до стародавніх часів.

Первісні люди використовували шкури тварин для захисту від негоди. Однак під дією вологи і температури служили вони недовго. Тому лише одиничні предмети з цього матеріалу збереглися до наших днів. З часом люди починають обробляти шкуру, продовжуючи термін її експлуатації. При розкопках єгипетських гробниць були виявлені наскальні малюнки V століття до н. е.., на яких демонструється процес вичинки.

Майстри того часу починають виготовляти зі шкіри посуд, торби, взуття, одяг. Шкури, натягнутий на каркас, служили плавальними засобами. Кочовики за схожим принципом будували житла, а для воїнів робилися щити з шкіри. Пізніше ремісники починають удосконалювати свою майстерність і творчо підходити до обробки матеріалу. У гробниці Тутанхамона були знайдені одягу, розшиті золотом, предмети побуту, прикрашені шкіряною аплікацією і т. д.

Римляни в I столітті до н. е. стали застосовувати такі способи обробки шкіри, які дозволяли використовувати її в якості пергаменту. Вони скріплювали листи, створюючи подобу книги. Пізніше розвивається палітурна справа. З X століття обкладинки вишукано прикрашають художнім тисненням, штампами і гравировками. Орнаментами покривався весь палітурка. На ньому зображались найпростіші геометричні фігури, тварини, рослини та інше.

З розквітом готичного стилю широке поширення набула техніка гравіювання. Вона відрізнялася складністю і виконувалась тільки кваліфікованими майстрами. І донині збереглися вироби готичного періоду вважаються шедеврами мистецтва і зберігаються в кращих музеях світу.

В епоху Відродження популярності набуває така техніка художньої обробки шкіри (фото можна побачити в статті), як вишукане тиснення. На предметах відтворюються рельєфні зображення міфологічних персонажів. Стиль бароко вводить в моду шпалери, виготовлені з шкіри. Спочатку їх виготовляли у Північній Африці, пізніше в Іспанії, а в XVII столітті вони широко використовувалися в Європі. З приходом класицизму ніяких нових віянь в обробці шкіри не відбувалося, проте в XIX столітті на тлі популярності модерну в моду повертаються гравірування, інтарсія і золочення.

При розкопках на Алтаї також були знайдені вироби з шкіри, датовані V–I століттям до н. е., такі як упряж, судини, короби. Шкіряний промисел у слов’ян був досить добре розвинений, але до нашого часу збереглася невелика кількість речей. В основному це взуття та інші предмети побуту.