Глобальний протокол і відмінності модифікацій
Стандарт протоколу «Session Initiation Protocol» (SIP) розроблений робочою групою MMUSIC IETF, призначений для ініціювання, модифікації та припинення користувальницьких сеансів: відео, голос і обмін швидкими повідомленнями.
Синтаксис його операцій нагадує синтаксис HTTP і SMTP протоколів, використовуваних у службах веб-сторінок і розсилки електронної пошти. Ця подібність є природним, оскільки SIP був розроблений таким чином, щоб телефонія стала ще однією послугою в інтернеті. Це новий стандарт для встановлення, маршрутизації і зміни сеансів зв’язку через мережу інтернет-протоколу (IP). Він використовує модель інтернету і перетворює її в світ телекомунікацій, застосовуючи наявні інтернет-протоколи, такі як HTTP і SMTP (Simple Mail Transfer Protocol).
Він також використовує структуру URL для ідентифікації користувачів замість пристроїв. Таким чином, SIP не залежить від пристрою і не розрізняє голос і дані, телефон або ПК. SIP більше використовується для управління послугами, в той час як H323 виконує функції перетворення телефонного стандарту IP-пакети.
H323 був представлений, як еволюція SS7, призначена для управління сигналізацією з комутацією каналів. Навпаки, SIP ближче до HTTP, використовуваної в інтернеті парадигми пакетної мережі. Забігаючи вперед, краще вибрати SIP. У цьому випадку потоки мультимедійної інформації передаються з використанням RTP, тому вибір протоколу управління або іншого напряму не впливає на якість пропонованих послуг. H 323 набагато складніше, ніж SIP. Він має сотні різних повідомлень, закодованих у двійковому форматі. Тому H323 забезпечує роботу розробників, а також мережевих адміністраторів при усуненні неполадок.
