Іноземні суб’єкти
Ми розповіли про об’єкти та суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності практично все, залишилося лише сама малість.
Хочеться поговорити про іноземних юридичних осіб, а конкретно про їх правосуб’єктності. Як правило, визнання правосуб’єктності відбувається на підставі багатосторонніх або двосторонніх міжнародних договорів, переважно торгових.
У цих паперах завжди дотримуються три правові доктрини, а саме:
Що це означає? В першому випадку і російські, і іноземні учасники мають однакові обов’язки та права, відповідно до законодавства нашої країни. Що стосується принципу сприяння, то мова йде про ситуації, коли всі іноземні юридичні особи мають рівні умови на російській території. У третьому випадку маються на увазі умови міжнародних угод і договорів.
Виходячи з цього доводиться встановлювати, до якого державі належить юридична особа і чи є воно таким за законами своєї країни.
Іноземні суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності потрапляють під дію міжнародного права. Що це означає? Саме через міжнародне право визначається статус юрособи, з якого і встановлюється правоздатність та порядок ліквідації. На ці моменти впливає ще й національна належність суб’єкта.
Правовий статус іноземного суб’єкта визначається за загальноприйнятими положеннями з міжнародного приватного права, особистого статуту. Останній визначається як правопорядок конкретної країни, яким наділяє підприємства властивостями юрособи та встановлює відносини, в які дозволено вступати.
Важливо те, що особистий статут визнається не тільки в Росії, але і за кордоном. Щоб визначити національність юридичної особи, достатньо застосувати певні доктрини.
У Росії суб’єкти правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності визначаються по тій країні, де було засновано юридична особа. На сьогоднішній день національність юридичної особи та особистий статут вже не нерозривно пов’язані між собою. Обумовлено це тим, що все більше з’являється національних юридичних осіб з іноземним капіталом, тобто поняття просто перестали співпадати.
Що ж у підсумку? Іноземними суб’єктами в нашій країні вважаються юридичні особи і організації в іншій правовій формі, установлені за межами Російської Федерації, особи без громадянства, громадяни інших країн, які постійно мешкають за територією Росії. Як правило, основну більшість суб’єктів складають юридичні особи з різною правовою формою.
Яке ж правове положення суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності? Для іноземних суб’єктів характерні наступні організаційно-правові форми:
Такі звичні нам акціонерні товариства в Росії та Німеччині і незрозумілі анонімні суспільства в країнах, де використовується романська мова, мають той же сенс, що і компанії в Англії або корпорації у Сполучених Штатах.
У Німеччині командитні і повні товариства не вважаються юридичними особами, але при цьому вони користуються правами останніх. Тобто такі товариства мають право укладати договори, а також виступати в ролі відповідача або позивача в суді.
Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів підприємництва визначає можливість фізичних осіб бути учасниками зовнішньоторговельної діяльності. Для цього вони повинні бути зареєстровані у відповідному держоргані, причому зробити це треба на території тієї країни, де народилася людина.
Що стосується осіб без громадянства, то їм необхідно спочатку отримати держреєстрацію підприємця в тій країні, де вони живуть постійно.
Всі іноземні громадяни, які здійснюють свою діяльність на території нашої країни (в тому числі й індивідуальні підприємці) мають ті ж обов’язки і права, що і російські громадяни. Більш того, в Росії національний режим надається безумовно.
Іноземні суб’єкти мають право створювати на території російської представництва та філії, але за умови, що у них є дозвіл.
