Щоб розібратися, що означає «трясовина», потрібно зазирнути в словники та покопатися в етимології цього слова. Виявляється, воно не таке вже і просте, як може здатися на перший погляд. Городянам, звичайно, складно уявити сьогодні, що таке трясовина у прямому значенні слова, тому варто з цим питанням розібратися більш детально.
Етимологія слова
Спочатку був дієслово «трясти». Саме його корінь дав поштовх народженню слів «тряска», «трясовина».
Що таке «трясти», знають практично всі. Це зворотно-поступальний рух, спрямований на який-небудь об’єкт. Внаслідок нього відбувається здригання поверхні того, що трясуть. Тому, замислюючись про те, що таке трясовина, можна прийти до висновку, що це щось з колыхающейся поверхнею.
Веселий етимологічний словник
Виходячи з вищесказаного, можна підвести під це визначення безліч слів, які насправді зовсім не є синонімами «трясовини». Значення їх інші. Але, тим не менш, дотепники склали веселий словник, в якому зібрали слова, які або мають яка трусилася поверхню, або самі створюють тремтіння об’єктів, найчастіше живих. Давайте посміємося разом. Отже, жартівливі «синоніми» до слова «трясовина»:
- желе (холодець, холодець);
- щоки (товсті боки) надто повного людини;
- дискотека;
- атракціон;
- поїздка на машині по дорозі;
- озноб (лихоманка, похмілля);
- здирниця;
- коханка – любителька дорогих подарунків;
- дружина в день зарплати чоловіка;
- судовий виконавець;
- рекет;
- іспит;
- чергу в стоматологічний кабінет.
Цей список ідеально підходить для веселих вечірок або виступів КВН, але не дає відповіді на питання, що таке трясовина.
Пряме значення
Насправді, трясовиною називають ділянку землі з надмірним зволоженням. Грунт там втрачає жорсткість, стає в’язким. В той час коли хтось йде по трясовині, поверхню здригається, коливається, трясеться. Саме тому такі місця і отримали свою назву.
Синонім «трясовини» – «болото». Зазвичай воно з’являється на місці зарослих рослинністю стоячих водойм. Відмирають частини чагарників і трав падають у вологе середовище і починають розкладатися, перетворюючись в торф.
Другий варіант появи боліт – перезволоження грунту. У місцях з пониженим рельєфом – низинах, ямах, долинах, овражках – починає накопичуватися вода. Якщо під шаром грунту розташовуються мерзлота або поклади твердих порід, порушується природний дренаж. Опади, що випадають в цих районах, не йдуть углиб, а залишаються на поверхні. Додати до цього мала випаровування, що зустрічається, наприклад, у густих лісах, – ось основні причини появи болота.
Часто трясовиною називають хиткі місця, через які важко пройти. Вони мають здатність затягувати вглиб тістоподібної торф’яної маси, складовою верхній шар поверхні, всі об’єкти, що потрапили туди. Безліч людей і тварин гинуть, намагаючись подолати болотисту місцевість.
Трясовина, яка затягує
Переносне значення слова як раз випливає з цього властивості болота. Про життєвих ситуаціях, коли людина відчуває безвихідність і небезпека, часто кажуть: «Засмоктала трясовина».
І дійсно, зважившись, наприклад, одного разу на невеликий злочин, доводиться робити все нові і нові помилки, намагаючись сховати вже скоєне. Людина, за великим рахунком, веде себе майже так само, як той, який намагається вибратися з болота, – робить різні дії. Проте кожен його рух тільки сприяє зануренню вглиб.
Яскраво демонструє цей сенс відома пісня з «Операції «И» та інші пригоди Шурика» у виконанні Юрія Нікуліна. «Мене засмоктала небезпечна трясовина, і життя моє – вічна гра», – співає герой, нещодавно звільнився з ув’язнення, який розуміє, що минуле його навряд чи відпустить і кардинально змінити життя йому ніколи не вдасться.
Нудно і сіро, як на болоті
Є ще одне переносне значення слова «трясовина». Воно означає відсталість, застій, безперспективність. Так називають місце роботи або проживання, колектив, сім’ю, спосіб життя. Прикладом використання слова в цьому значенні може послужити мініатюра «Трясовина» (автор Л. Уланова).
«Життя бухгалтера Пронькіна була нудне і безрадісне. Вона нагадувала стояче болото, трясовину – така ж була сіра і неприваблива.
Відносини з дружиною, безбарвною і безсловесної бабою, більше схожою на пучеглазую жабу, ніж на жінку, що теж нагадували трясовину – непотрібні, безглузді, безперспективні.
Але найстрашнішими в житті Пронькіна були годинники, які він проводив на роботі. Так, ось де була справжня трясовина, від якої просто хотілося вити! Начальник, консерватор до мозку кісток, забороняв бухгалтерам користуватися не тільки калькуляторами – він навіть старий арифмометр відібрав і закрив у свій сейф. І тому перед кожним працівником на столі лежали допотопні дерев’яні рахівниці.
«Клац-клац», – сухо стукали їх кісточки, вдаряючись один об одного. А Пронькину здавалося, що це довгонога бугай клацає своїм дзьобом, стоячи по коліно в болотній трясовині. Вона чекає, коли з смердючої рідини висунеться яка-небудь дурна жаба. Ось тут-то бугай і хапне її, і сглотнет разом.
А в тому, що цією жабою обов’язково виявиться він, Пронькін не сумнівався ні хвилини.
Але життя – штука дивна. Раптом начальника-консерватора перевели в обласний центр, а замість нього посадили… Пронькіна! Це було так дивно, так дивно!
Пронькін радів. Він дуже радів. Він навіть в обід дозволив собі випити дві склянки компоту замість одного. А потім увійшов у свій (так, так, у свій!) кабінет, відкрив сейф.
Протерши ганчіркою арифмометр, Пронькін хвилину дивився кудись крізь стіну… Потім знову закрив сейф на ключ.
… Новоспечений начальник сидів за своїм столом і слухав, як клацає страшна птах-бугай своїм дзьобом, стоячи по коліна в болоті, і насолоджувався тим, що тепер вона буде полювати за іншими жабами – до Пронькіна їй вже не добратися…»
