Що таке інфляція в економіці країни? Що б відповісти на це питання, треба спочатку розібратися з тим, що являє собою явище в загальному сенсі. В науці під інфляцією розуміють роздування чого-небудь (лат. inflatio – «здуття»). В економіці інфляція – це стійкий процес знецінення грошей, пов’язаний з формуванням надлишку грошової маси щодо обсягу випуску продукції. Частіше всього проявляється в зростанні цін на товари і послуги. Причому ціни при інфляції ростуть на велику частину продукції, хоча деякі товари можуть при цьому і подешевшати. Це і є коротка відповідь на питання про те, що таке інфляція в економіці. Знецінення грошей проявляється в зниженні їхньої купівельної спроможності. При цьому важливо відрізняти короткий епізод підвищення цін, яке не є інфляцією, від тривалого і стійкого зростання, пов’язаного з системними проблемами в економіці. В статті дано також докладну відповідь на питання про те, що таке інфляція в економіці країни і як вона проявляється.
Роль повільної інфляції
Інфляція вважається несприятливим економічним процесом, але незначне поступове зростання цін може бути ознакою підйому економіки. У більшості країн світу спостерігається певна інфляція і дуже рідко відбувається зворотний процес – дефляція. Долар теж поступово знецінюється, хоча цей процес дуже повільний.
Причини явища
Причини інфляції в економіці можуть бути дуже різними. Тим не менш економісти виділяють найбільш часті з них:
- Збільшення грошової маси в країні, коли зростає випуск купюр, а обсяг виробництва і послуг залишається колишнім. Зарплати та інші виплати ростуть лише в номінальному вираженні і повністю (або частково) “з’їдаються” зростанням цін.
- Змова великих компаній, що бажають отримати більше прибутку за рахунок покупців.
- Поширення масового кредитування.
- Зниження курсу національної валюти, особливо на тлі великої частки імпортованих товарів.
- Збільшення податків, акцизів, мит.
- Недолік пропозиції при високому попиті.
Види інфляції
По швидкості підвищення цін інфляцію ділять на:
- Повзучу, коли річне зростання цін не перевищує 10 %. Є нормальним явищем для багатьох країн і іноді навіть корисний для економіки.
- Галопуюча інфляція. При даному типі ціни збільшуються на 10 – 50 % у рік. Вона характерна для кризових періодів і нерідко спостерігається в країнах, що розвиваються. Надає несприятливий вплив на економіку країни.
- Гіперінфляція. При ній ціни можуть рости на сотні і тисячі відсотків на рік. Пов’язана з величезним дефіцитом бюджету. При цьому випускається занадто велику кількість грошового номіналу. Для економіки країни гіперінфляція фатальна. У Росії цей тип інфляції, що мав місце в 90-ті XX століття і свідчив про розвал колишньої радянської економіки.
Явна і прихована
Також “здуття цін” підрозділяють і за іншими критеріями. Найбільш значущим є поділ на 2 види інфляції в економіці: відкриту і приховану. Перша – це класичний варіант, який проявляється виключно зростанням цін на товари і послуги. Її легко відстежувати і досліджувати статистичними методами. Проте держава і виробники не завжди зацікавлені у зростанні цін.
Наявність цінового регулювання в умовах спаду економіки не може проходити безслідно. Адже закон збереження речовини і енергії ніхто не відміняв. А якщо він десь і порушується, то точно не в економіці. І якщо ціни будуть залишатися постійними, а зарплати і пенсії не зменшаться, то в умовах зниження обсягу виробництва або імпорту продукції (на тлі спаду в економіці), або при зростанні зарплат на тлі незмінного обсягу виробництва (при стагнації) легко може виникнути товарний дефіцит. Це означає, що теоретично людина зможе купувати стільки, скільки дозволяють його грошові заощадження, але за фактом зробити це буде непросто. Скоротиться кількість магазинів, товари будуть швидко розкуповувати, з’являться черги. Така картина час від часу спостерігалася при СРСР. Не можна сказати, що економіка тоді не росла. Однак вона мала явний перекіс і орієнтувалася на військову сферу і важку індустрію. Велика кількість будівництв теж не могли не позначитися на інших сегментах економіки.
А що буде, якщо одночасно намагатися регулювати і товарний дефіцит, і ціни, тобто поставити мету в таких умовах не допустити ні того, ні іншого? Відповідь на нього ми спостерігаємо в останні роки. Велика кількість підробок і неякісних товарів і продуктів, зниження частки дорогих марок продукції на користь більш дешевих і менш якісних. Таким чином, ми маємо товарний дефіцит (що було при СРСР), або зниження якості продукції, або її подорожчання (як в 90-е), або змішані варіанти (як зараз), або стабільну здорову, збалансовану економіку та відсутність усіх цих проблем. Саме останній варіант і є тим орієнтиром, до якого повинна прагнути наша країна.
Причому без зниження кричущої нерівності за доходами (за деякими даними ми вже на першому місці в світі за цим показником!), коли лише 5 % населення володіє основною часткою капіталу, а іншим дістаються гроші, оздоровити економіку навряд чи можливо. Адже падіння купівельної спроможності населення, яке є його прямим наслідком, прямо відбивається на доходах компаній-виробників продукції масового користування. А це значить, що вони вже не можуть дозволити собі випускати той обсяг продукції хорошої якості, який вони випускали раніше. До того ж, це не буде для них ніякого сенсу: її все одно не будуть розкуповувати. Це, в свою чергу, стимулює інфляцію, пов’язану із зниженням якості продукції. Зростання податків і зборів також сприяє “здуття цін”.
Інфляція попиту
Такий вид зростання цін обумовлений швидко зростаючим попитом, коли виробництво продукції сильно від нього відстає. Результатом є зростання цін, доходів і прибутковості підприємств. Слідом за зростаючим попитом починається і розширення виробництва, збільшення попиту на робочу силу і природні ресурси. В результаті з часом може бути досягнутий баланс, а ціни нормалізуються.
Інфляція пропозиції
При цьому виді попит залишається незмінним, але падає пропозицію. Таке може статися при високій залежності країни від імпорту сировини, яка може подорожчати (наприклад, із-за знецінення національної валюти). Це викличе зростання собівартості виробництва продукції, що може спровокувати зростання цін на неї для населення. Збільшення витрат виробництва можливе і в разі підвищення податків для компаній-виробників.
Як інфляція впливає на економіку
- Інфляція шкідлива для банківської системи. При ній спостерігається знецінення грошових запасів і цінних паперів.
- Перерозподіл доходів громадян: хтось стає багатшим, але більшість – біднішими.
- Необхідність індексації зарплат і соціальних виплат. Але вона не завжди може покрити інфляцію.
- Спотворення економічних показників (ВВП, рентабельності і так далі).
- Знецінення національної валюти відносно інших, що знижує економічні позиції держави у світі.
- Необхідність швидко нарощувати виробництво для боротьби з інфляцією.
Таким чином, вплив інфляції на економіку досить значно.
Інфляція в Росії в 2018 році
За даними Росстату, за перші 7 місяців 2018 року рівень інфляції в економіці країни склав 2,4 %. Найнижчі значення зростання цін відзначені у продукції продовольчого сектора – на 1,3 %. Найбільше коливаються ціни на плодоовочеву продукцію. Це може бути пов’язано з нестабільними врожаями і малим терміном придатності даних товарів. Діапазон коливань досягав 13,7 %.
Менше, але вище середніх, коливання цін на платні послуги. Тут величина цінових стрибків – до 3 %. Значно подорожчав цього року бензин.
Прогноз інфляції в економіці Росії
За прогнозами Центробанку середній рівень зростання цін в країні в 2018 році повинен був скласти від 3 до 4 %. Однією з причин прискорення інфляції стало ослаблення рубля. Почалося падіння цін на нафту, очевидно, погіршило ситуацію. За даними Росстату, річна інфляція на 12 листопада вже склала 3,7 %. А тому цифра в 4 % може виявитися навіть заниженою. В результаті прогноз по інфляції від уряду країни буде перевищений. Особливо при подальшому падінні цін на нафту.
Вересневий прогноз від Центробанку дає більш правдоподібні цифри інфляції в 2018 році – від 3,8 до 4,2 %. З урахуванням останніх даних, верхня цифра більш реалістична, ніж нижня.
Ще однією негативною новиною є зниження прогнозу по зростанню ВВП в 2018 р. – від 1,5 – 2 % до 1,2 – 1,7 %. Причому практика нашої країни показує, що зростання ВВП ніяк не пов’язане із збільшенням доходів населення, які (в середньому) поки знижуються.
За фактом інфляція може виявитися ще вище, оскільки при її обчисленні враховуються тільки найбільші міста суб’єктів РФ. Проте в менших за розміром населених пунктах рівень інфляції, як правило, вище. Також треба мати на увазі, що за окремими категоріями товарів зростання цін може йти випереджаючими темпами. При цьому величина інфляції, розрахована на основі даних інтернет-користувачів, була значно вище офіційних цифр.
Прогноз інфляції на 2019 рік
Ситуація в 2019 році прогнозується ще менш райдужна. Однією з причин стане плановане підвищення ПДВ. За прогнозами Центробанку, в 2019 році зростання цін становитиме 5 – 5,5 %. На думку Е. Набіулліна, він може досягти 6 %.
Що думає населення про інфляцію в країні
Багато громадян вважають, що рівень інфляції в країні вище цифр, наведених Росстатом. Також населення припускає, що підйом цін в 2019 році буде більше, ніж за офіційними даними. Про це свідчить опитування, проведене компанією «инФОМ». Так, на найближчі 12 місяців жителі прогнозують зростання до 10,1 %. Причиною таких негативних настроїв є зниження курсу рубля, з якими може бути пов’язаний подальший ріст цін, принаймні, на імпортну продукцію.
Ще однією причиною негативних очікувань є збільшення вартості бензину. Майбутнє підвищення ПДВ громадян також не надихає. В підсумку очікування на інфляцію досить високі.
У той же час, станом на кінець вересня, рівень інфляційних очікувань населення досить стабільний. Про це повідомив заступник голови кредитно-грошової політики Центробанку А. Ліпін. На його думку, якщо ситуація в економіці не погіршиться, то рівень інфляційних очікувань може піти на спад.
Висновок
Таким чином, що таке інфляція в економіці, ми розглянули. При цьому процесі завжди порушується баланс між попитом і пропозицією. Якщо переважає попит, то розвивається інфляція, а якщо пропозиція – то дефляція. Оскільки у світі рідко спостерігається надлишок чого-небудь, а частіше спостерігається дефіцит, то і явище інфляції зустрічається набагато частіше, ніж дефляція. Якщо інфляція значна, то це означає, що економіка країни знаходиться в незадовільному стані. При цьому інфляція не завжди безпосередньо відбивається на зростанні цін, а може мати прихований характер. При такому варіанті виникає дефіцит на полицях магазинів, або різко погіршується якість продукції. В даний час інфляція в нашій країні має змішаний вид: зростання цін поєднується з погіршенням якості і одночасно розвивається дефіцит більш якісних продуктів і товарів. Оцінити сумарний розмір такої інфляції практично неможливо.
