Психомоторика – це… Види та програма розвитку

Розвиток психомоторики особливо важливо в молодшому шкільному віці. Це важливий період формування життєвого ресурсу малюка, становлення її соціальності, освоєння суспільних взаємин, розвитку особистісних параметрів, збагачення світосприйняття.

Важливі аспекти проблеми

Порушення психомоторики найчастіше характерні для тих дітей, які відстають від своїх однолітків в розумовому розвитку. На жаль, далеко не всі вони відвідують дитячі дошкільні установи, тому до надходження в школу їм не виявляється спеціальна корекційна підтримка.

Серед численних функціональних відхилень здоров’я найважчим дефектом розвитку є розумова відсталість. Нові освітні стандарти, розроблені для дітей з ОВЗ, припускають повну реалізацію індивідуального навчання.

Психомоторика — це залучення малюків в гру для придбання необхідних умінь і навичок. Завдання індивідуалізації та гуманізації освітнього і виховного процесу дітей з вадами інтелекту потребують від вихователя підбору спеціальних методик.

Підрозділ

Всі види психомоторики пов’язані з моторним полем (сферою докладання зусиль м’язів), сенсорним полем (сферою придбання інформації для реалізації зусиль м’язів), механізмів її переробки. Для її реалізації необхідні механізми переробки сенсорної інформації та формування моторних актів.

Психомоторика – це відповідна реакція організму на сенсорний сигнал. Виділяють три різновиди реакцій:

  • проста (миттєвий відповідь на знайомий сигнал);
  • складна (дія створюється при виборі його з кількох можливих варіантів);
  • сенсомоторна координація (складні рухи на змінюється сенсомоторний поле).

Психомоторика – це складна система, всередині якої є сенсоречевые і идеомоторные. Останні процеси беруть участь у створенні автоматизованих прийомів в рамках професійної діяльності. Сенсоречевые реакції являють собою мовленнєвої відповідь на вхідні сигнали.

Значимість програми

Як повинна формуватися психомоторика? Заняття проводяться за спеціальною програмою, складеною на основі теорії Л. с. Виготського (про закономірності нормального і аномального розвитку дитини), специфіці дефекту і способи його усунення, диференційованого та індивідуального підходу.

Мета програми – в оптимізації психічного розвитку малюків з певними відхиленнями від нормального розвитку.

Завдання

Програма «Психомоторика» передбачає рішення наступних завдань:

  • Формування на базі активації органів почуттів нормального сприйняття об’єктів і явищ навколишньої реальності в сумі їхніх властивостей.
  • Коригування відхилень у пізнавальній діяльності за допомогою цілеспрямованого і стабільного виховання у дітей нормального сприйняття величини, конструкції, кольору, специфічних властивостей предметів.
  • Створення просторових і часових орієнтирів.
  • Становлення голосових і слухових координацій.
  • Наповнення словникового запасу новими словами.
  • Корекція проблем в моториці, модернізація зорової і моторної координації.
  • Прищеплення точності і цілеспрямованості дій і рухів.

Особливості роботи

Психомоторика і сенсорні процеси формуються в межах певного алгоритму:

  • Формування ЗУН сенсорних еталонів.
  • Навчання застосуванню перцептивних (спеціальних) дій, які потрібні для визначення якостей і властивостей предмета.
  • Характеристика діяльності

    Психомоторика — це важливе питання. Від цілісності сприйняття дітьми інформації залежить їх орієнтація у світі предметів. Недиференційованість, повільність, мінімальний обсяг сприйняття, проблеми з аналітико-синтетичною діяльністю, недоліки пам’яті — все це властиво для дітей з серйозними інтелектуальними порушеннями. Сенсорний розвиток такого малюка істотно відстає від рівня розвитку здорових однолітків.

    З-за неправильної роботи функції пошуку і уповільнення процедури переробки інформації, що надходить через органи почуттів, спостерігається неповне впізнавання запропонованого дитині матеріалу. Сенсорний розвиток малюка з ОВЗ серйозно відстає за термінами, воно здійснюється нерівномірно.

    Важливою умовою нормального орієнтування в навколишньому світі предметів є цілісне сприйняття. Психолог В. М. Соловйов зазначає, що для «особливих» дітей багатопредметні ділянки постають у вигляді «малопредметных», так як вони втрачають з виду безліч дрібних деталей. Діти з ОВЗ набагато пізніше за своїх однолітків розрізняють відтінки і кольори, їм складно запам’ятовувати проміжні тони. Сюжетні картини вони розуміють поверхнево, тому часто проявляють агресію. Хлопці швидко втомлюються, характеризуються невисокою працездатністю, мінімальної координацією.

    Пошукові дії характеризуються у дітей з інтелектуальною недостатністю хаотичністю, імпульсивністю.

    Педагог повинен включати дитину в індивідуальну роботу, зберігаючи всі стадії психічного розвитку. Незважаючи на те, що для дітей з ОВЗ обмежені можливості розвитку інтелекту, корекційне навчання вибудовується у вигляді поступального процесу.

    Важливі моменти

    Вітчизняні психологи зазначали, що необхідно враховувати реакцію дітей на допомогу з боку дорослих людей. З-за мінімальної пам’яті, вузькість сприйняття інформації розумово відсталий дитина пізнає навколишній світ з працею. Необхідно навчити його особливостей спостереження за об’єктами, правил встановлення зв’язків між властивостями і якостями предметів. Визначивши для себе якісь чуттєві мірки (сенсорні еталони, дитина зможе узагальнювати, порівнювати між собою окремі предмети, робити найпростіші висновки.

    Програма передбачає засвоєння сенсорних еталонів — сукупності колірного спектру, геометричних форм, величин. В якості передумови розвитку пізнавальної активності дітей з розумовою відсталістю виступає модернізація функціонування всіх варіантів аналізаторів: слухового, зорового, смакового, тактильного, рухового, нюхового.

    Для розвитку сенсорної системи таким дітям необхідно покатати, погладити, помацати предмет (застосувати сенсомоторні дії). Тільки в такому разі можна розраховувати на динаміку розвитку. Для цього в програму включаються завдання, пов’язані з навчанням навичкам координації рухів, поліпшення моторики.

    Підіб’ємо підсумки

    Характерні для дітей з ОВЗ і серйозні відхилення в розвитку мови, тому педагог використовує на корекційних заняттях прийоми, які суттєво полегшують сприйняття матеріалу: показує предмети, вимовляє стимулюючі репліки, направляє дітей з допомогою питань, створює проблемні ситуації, використовує ігри. Окрему увагу педагог приділяє формуванню навичок планування діяльності, контролю зробленої роботи, звіту про її завершення.

    Програма передбачає виховання та розвиток дітей у різних видах діяльності: ІЗО, ігри, аплікації. Тривалість занять не повинна перевищувати 40 хвилин (в залежності від індивідуальних і вікових особливостей дітей).

    Будується програма з урахуванням специфічних особливостей емоційної та пізнавальної діяльності, можливостей школярів. Корекційна робота здійснюється за допомогою організації музично-ритмічної, предметно-практичної, образотворчої діяльності, конструювання, різних ігор та вправ. Перший етап передбачає проведення обстеження, виявлення серйозних проблем. Другий етап полягає в диференціації школярів на групи в залежності від інтелектуальних здібностей. Третій етап — це корекційні заняття, які проводяться на основі календарно-тематичного плану.

    Педагог, що працює з “особливими” дітьми, звертає увагу на підбір темпу засвоєння ними програм з різних предметних дисциплін (російської мови, математики, фізичної культури). Для кожної дитини складається власна розвиваюча траєкторія.