Національний парк “Ладожские шхери” знаходиться на території Сортавальского, Лахденпохского і Піткяранського районів в республіці Карелії. Особливо охоронювані території розташовуються на північно-західному і північному узбережжі Ладозького озера. Парк був спеціально створений, щоб зберегти унікальний природний комплекс озерних шхер. Загальна площа становить понад 120 тисяч га, в тому числі понад 50 тисяч га займає акваторія.
Про парк
Національний парк “Ладожские шхери” займає територію від острова під назвою Кильпола в районі населеного пункту Березово до міста Піткяранта. Так він простягнувся із заходу на схід.
Самі шхери являють собою комплекс, що складається з 650 обривистих скель і скелястих островів. Також до його складу входить узбережжі озера, порізане стихіями і часом.
Серед найбільших островів слід виділити наступні: Кухка, Кильпола, Лауватсари, Соролансари, Риеккалансари, Путсари.
Шхери
Шхери, заради збереження яких був влаштований національний парк “Ладожские шхери”, – це архіпелаг, до складу якого входять невеликі скелясті острови. Між собою вони розділені вузькими протоками, що покривають значну частину прибережної морської смуги. Окремо шхерой називається і кожен острівець, що входить до складу архіпелагу.
Вважається, що вони виникли з-за льодовикової ерозії в тій частині материка, яка була затоплена морем. Тому на поверхні виступають тільки найбільш високі ділянки суші у вигляді невеликих островів і навіть окремих скель.
Особливості скелястих островів
Положення про національному парку “Ладожские шхери” було підписано прем’єр-міністром Російської Федерації Дмитром Медведєвим у 2017 році. Саму подію приурочили до Року екології в країні (інформація про це міститься на сайті федерального уряду). Ця новина стала справжнім подарунком для всіх карельських екологів, які домагалися присвоєння відповідного статусу цій ділянці Приладожя протягом останніх трьох десятків років. З тих пір до національного парку “Ладожские шхери” в регіоні прикута пильна увага.
Це унікальний природний комплекс, який розташований на території республіки. Територія парку “Ладожские шхери” являє собою акваторію Ладозького озера і частину суші. У цих місцях величезна кількість мохів, судинних рослин, водоростей, лишайників, грибів, хвойних насаджень природного походження. У нац. парку “Ладожские шхери” можна зустріти різних тварин, занесених до Червоної книги Російської Федерації. Наприклад, кільчасту нерпу.
На території парку знаходиться кілька десятків пам’яток культурної спадщини республіки Карелії, частина з яких є об’єктами федерального значення. До них належать могильники, стоянки, городища VI-IV століть до нашої ери. А також історичний центр міста Сортавала, який виділяється кам’яними і дерев’яними будівлями, відносяться до XIX і початку XX століть.
Історія появи
Перша згадка про намір виділити цю особливо охоронювану територію з’явилося ще в 1990 році. Положення про національному парку “Ладожские шхери” входило в постанову про створення мережі природоохоронних територій у Карельській АРСР. Зокрема, в ньому зазначалося, що нові ООПТ необхідно створювати, у першу чергу, в Приладожжі. Про це докладно розповідають екологи з карельської природоохоронної організації “СПОК”, які багато зробили заради появи цього національного парку.
У 1994 році уряд республіки Карелія схвалив ініціативу щодо створення нацпарку на території 84 тисяч га. В цих межах вже тоді була значно обмежена будь-яка господарська діяльність. На наступний рік внесли ідею збільшити територію парку до 123 тисяч га, і її одразу ж підтримали.
У 1999 році до даної ініціативи приєднався проект TACIS. У Сортавале було організовано муніципальне підприємство “Ладожские шхери”, яке безпосередньо підпорядковувалося місцевої адміністрації. Воно відповідало за підготовку до організації парку. Свій внесок у фінансування цих територій вніс Європейських Союз, який виділив на облаштування три з половиною мільйона євро.
У 2001 році на землях, які передбачалося відвести під заповідні, була припинена видача ділянок під дачні кооперативи. Раніше така практика вже існувала. При цьому, за даними місцевих екологів, дачні ділянки продавали ще на протязі декількох років до порушення прийнятого закону. Ситуація ускладнилася, коли закрилося підприємство “Ладожские шхери”. Після цього вся робота фактично забуксувала.
До проекту національного парку повернулися тільки в 2007 році. Створення “Ладожских шхер” було включено у схему планування розвитку республіки Карелії. Причому передбачувану площа особливо охоронюваної природної території збільшили до 220 тисяч га. Тоді ж прийняли рішення про те, що майбутній парк стане національним, а не природним, як передбачалося раніше.
Протягом наступних десяти років територія вірогідною охоронної зони увесь час скорочувалася. Зокрема, виключили землі сільгосппризначення, розірвали договори оренди лісових ділянок, які надавалися під заготівлю деревини, а також територій, які вважалися мисливськими угіддями.
У кінцевому рахунку, площа парку становила 122 тисяч га.
Конфлікти
Варто відзначити, що поява цього національного парку супроводжувалося неодноразовими конфліктами. Зокрема, ідею організації особливо охоронюваної природної території в багнети сприйняли місцеві жителі Приладожья. Вони навіть організували ініціативну групу, яка виступила проти. Люди обурювалися тим, що при створенні “Ладожских шхер” ніхто не захотів врахувати їхню думку.
Найбільше незадоволених було в Сортавале. Свою позицію місцеві жителі озвучили на громадських слуханнях, які відбулися в 2011 році. Тоді більшість проголосувала проти включення Сортавальского району до складу парку (“за” висловилися лише шість чоловік, “проти” були 603). Також у підтримку цієї позиції зібрали близько десяти тисяч підписів. Що ж викликало подібні хвилювання?
Зокрема, жителі побоювалися, що після появи національного парку їх права почнуть істотно обмежувати. Наприклад, не можна буде під’їхати на машині до своєї дачі, а потрапити на улюблені місця для відпочинку та зовсім не вдасться. В результаті ще частина земель вивели з території парку.
Правила відвідування
Звичайно, з появою національного парку сильно змінився турпотік тих, хто приїжджає на відпочинок в Карелії. Найкращі фото з “Ладожских шхер” сьогодні приваблюють любителів північної природи з усіх куточків Росії, які прагнуть тут побувати.
Місцеві екологи відзначають, що ще кілька років тому в основному сюди приїздили так звані туристи-водники, які залишалися тут на досить тривалий час. Серед них існували свої певні традиції, були стандарти поведінки на природі.
З появою нацпарку з’явилася траса, яка дозволяє дістатися до кордону республіки з Санкт-Петербурга всього за дві години. Нею стали активно користуватися, і в результаті значно збільшилася кількість туристів вихідного дня, які приїжджають максимум на кілька днів, щоб порибалити і посмажити шашлики. Для них адміністрація нац. парку “Ладожские шхери” встановила спеціальні правила поведінки і перебування на особливо охоронюваних природних територіях.
Це допомогло, наприклад, нейтралізувати пожежі, яких відразу стало в рази більше. Причому практично в усіх випадках визначальним стає людський фактор. Приїжджі, як правило, далекі від місцевої природи і просто не розуміють, що сухому торфовища, навіть якщо він кинутий на скелях, досить невеликого уголька, щоб розгорітися. У результаті цілий острів може вигоріти буквально за кілька годин.
У правилах відвідування нац. парку “Ладожские шхери” передбачена реєстрація відвідувачів, проте вона має повідомний і добровільний характер. Теоретично у місцевої адміністрації є можливість ввести тимчасові обмеження відвідування, якщо наплив туристів буде занадто великим. Проте в місцевих умовах реалізувати на практиці це досить проблематично, так як поставити шлагбаум на воді просто неможливо. У цьому місцеві екологи вбачають одну з основних проблем, яка виникла після появи національного парку.
В даний час турбази займають практично всі придатні для цього ділянки на протяжності від Сортавалы до Приозерска. Вони надають послуги з паркування автомобілів та надають човни для пересування по Ладозькому озеру.
Як дістатися?
Тепер детально розповімо, де знаходяться “Ладожские шхери” і як сюди дістатися.
Існує кілька варіантів. Можна доїхати на особистому транспорті або на автобусах з Петрозаводська і навіть з Санкт-Петербурга, а також дістатися залізницею.
Наприклад, на маршруті “Сортавала – Ковальське” курсують одразу кілька поїздів. Найближча станція до національного парку називається “Зупинний пункт 168 кілометр”.
Якщо ви вирішили поїхати на автобусі, то варто слідувати по трасі А121 “Сортавала”.
Багато воліють їхати на “Ладожские шхери” на машині. Це один з найбільш вигідних варіантів, тому що вже сама подорож до національного парку подарує вам багато яскравих і незабутніх вражень. Але потрібно бути готовим до того, що дороги в Карелії звивисті і на шляху виявиться багато підйомів і спусків, а також неймовірних нерукотворних пейзажів, створених природою. Якщо ви відправляєтеся в погоню за кращими видами в окрузі, то можна відправитися на байдарці або човні по самому Ладозькому озеру, а взимку пройти цю відстань по льоду.
При цьому добиратися до шхер потрібно довго, який би вид транспорту ви не вибрали. Тому приїжджати сюди рекомендується як мінімум на пару днів. В літній період можна розміститися в наметах, а для любителів комфортного відпочинку тут є бази з можливістю орендувати спінінги і навіть водний транспорт.
Ось як доїхати до “Ладожских шхер”.
Що подивитися?
Одна з найвідоміших визначних пам’яток цього заповідника – скелястий виступ шхер під назвою “Баранячі лоби”. Самі виступи мають округлу форму і за рахунок багатовікового впливу льодовика знаходяться максимально близько один до одного. За характерний зовнішній вигляд місцеві жителі прозвали їх “кучерявим скелями”. При цьому деякі дослідники вважають, що природа їх походження тектонічна, а не льодовикова.
Ще одне примітне місце в нацпарку – Рифові гори. Так тут називають прямовисні скелясті обриви. Наприклад, риф Пеканриутта височіє на 92 метри над рівнем моря, а гора Контиосуо всього на три метри нижче. На деяких скелях можна помітити виступи вапняку. Це сприяє розростанню в даних місцях рідкісних видів рослин, які, як правило, не з’являються в цьому кліматі.
У літній період туристи вважають за краще відправитися на байдарках по Ладозьким шхерам. З травня по жовтень тут відкрито рибальський сезон. У Ладозькому озері можна зловити більше п’ятдесяти видів риб. У тому числі судака, лосося, форель, ляща, червоноперку, сома, окуня, щуку, миня.
Крім риболовлі, в парку процвітає екологічний туризм. Гостям надається можливість відправитися збирати гриби і ягоди, які тут ростуть удосталь. Проте обов’язково треба дотримуватися обережності, так як в цих місцях зустрічається досить багато змій, зокрема гадюк. З примітних тварин у національному парку в першу чергу варто звернути увагу на козуль, вужів, качок і бобрів.
Екскурсії
В даний час з Петрозаводська і Санкт-Петербурга в національний парк організують триденні екскурсії, включають залізничний переїзд, проживання та харчування. Придбати путівки можна в агентствах, які спеціалізуються на внутрішньому туризмі. Хоча хтось вважає за краще відправитися в ці надзвичайно красиві місця самостійно.
На кожній турбазі “Ладожских шхер” пропонують оглядові екскурсії, в тому числі, на один день.
Варто зазначити, що за правилами відвідування національного парку на його території категорично заборонено залишати після себе будь-яке сміття. Також потрібно вживати підвищені заходи безпеки. Зокрема, не виходити на воду в погану погоду і без рятувальних жилетів.
Враження туристів
Відгуки про Ладожских шхерах більшість туристів, які встигли тут відпочити, залишають виключно позитивні. Багато хто відзначає, що ці місця любителям Скандинавії відразу нагадають норвезькі фіорди, тільки зовсім невеликі за розміром.
Навколо сосни, камені, підводні скелі, дика природа, яка вражає своєю красою і величчю. Але треба бути готовим, що вода тут холодна навіть влітку – вона прогрівається максимум до 18 градусів.
У парку можна зустріти все прекрасне і дивне, що радує туриста і мандрівника карельська природа. Той, хто побував у цьому національному парку хоча б раз, неодмінно хоче сюди повернутися, а також радить відвідати його своїм друзям, родичам і знайомим.
