Кращі фільми з Меньшовим у головній ролі

Герой цієї статті Володимир Валентинович Меньшов є володарем безлічі вищих нагород радянського кінематографа. Мало того, саме його легендарна картина “Москва сльозам не вірить” отримала золоту статуетку “Оскара”, ставши кращим фільмом іноземною мовою 1981 року. На рахунку Меньшова-режисера всього п’ять робіт, але зате яких. Крім вже названого шедевра радянського кіно, всі ми пам’ятаємо і любимо його “Любов і голуби”, “Розіграш”, “Ширлі-мирлі” і “Заздрість богів”. Чи варто говорити про те безцінний внесок, який зробив цей чудовий художник радянського єства та душевності у розвиток вітчизняного кіно?

Однак наша сьогоднішня розмова присвячений іншого аспекту творчості Володимира Валентиновича. Сьогодні нам цікава саме його акторська складова. І в даній статті ми спробуємо скласти список найкращих фільмів з Меньшовим у головній ролі.

Коротка творча біографія

Майбутній режисер і актор з’явився на світ у вересні 1939 року. Місцем його народження став столичний місто Баку Азербайджанської РСР. Його батько був моряком, а мати-домогосподаркою. Сім’я Меньшових жила небагато, тому вже з юних років Володимир проявив себе цілеспрямованою людиною. Головною його метою на той момент стала інша життя, відрізняється від того жалюгідного існування, яким його родині доводилося обходитися, і яку він побачив на великому екрані.

Через якийсь час Меньшовы переїхали в Астрахань, де Володимир остаточно захворів мистецтвом кіно. Він багато разів переглядав всі демонструвалися фільми і поринув у читання книжок про знаменитих акторів і режисерів. Після закінчення школи майбутній актор Меньшов, фільми з яким стали предметом нашого вивчення, поїхав до Москви і провалив вступний іспит у ВДІК. Повернувшись в Астрахань, він влаштувався на завод токарем, а вечорами набирався акторського досвіду у другому складі Драматичного театру.

Свою мрію про чарівному світі кіно Володимир так і не кинув. Поскитавшись кілька років по країні і помінявши багато професій, у 1961 році він знову відправився шукати щастя в Москві і на цей раз зумів вступити на акторський факультет Школи-студії МХАТ, після закінчення якого пройшов додаткове навчання в режисерській аспірантурі.

Своєї мети пов’язати своє життя з кінематографом Володимир Валентинович досяг у 1970 році, дебютувавши в головній ролі фільму свого однокурсника Ст. Павловського «Щасливий Кукушкін». Сьогодні ж список фільмів з Меньшовим вже перевалив за сотню, з якої найбільше запам’яталися глядачам такі картини і серіали, як “Ось моє село”, “Пробач”, “Кур’єр”, “Рік теляти”, “Місто Зеро”, “Самогубець”, “В тій області небес…”, “Ширлі-мирлі”, “Твір до Дня Перемоги”, “Китайський сервіз”, “Досьє детектива Дубровського”, “Мамука”, “Спартак і Калашников”, “Ділянка”, “Час збирати каміння “Нічний дозор”, “Денний дозор”, “Зачарована дільниця”, “Код апокаліпсису”, “Ліквідація”, “Громови”, “Канікули суворого режиму”, “Кохання-зітхання 3”, “Викрутаси”, “Generation П”, “Ялинки 2”, “Висоцький. Спасибі, що живий”, “Про що ще говорять чоловіки”, “Легенда № 17”, “Діалоги”, “Експірієнс”, “Іванові” і “Ялинки Останні”.

Погодьтеся, більш ніж достатній перелік. Згадавши кращі фільми з участю Меньшова, зупинимося детальніше на картинах, в яких Володимир Валентинович зіграв саме головну роль.

“Щасливий Кукушкін”

Як вже говорилося, свій творчий шлях в кіно Володимир Меньшов почав відразу ж з головної ролі, яку він отримав в 1970 році, і знявся в короткометражному фільмі свого однокурсника Ст. Павловського.

Його герой – молодий радянський трудівник Пашка Кукушкін, на свою біду влюбившийся у Людмилу, дочка трактирника. Попросивши її руки і отримавши відмову, він спрямовується назустріч різних випробувань і пригод, щоб в кінці кінців добитися руки і серця своїй коханій.

Мабуть, такого живого, ексцентричного, безтурботного і молодецького Меньшова, ви більше не побачите ні в одній картині з його участю.

Також “Щасливий Кукушкін” примітний ще й тим, що роль Людмили дісталася юної п’ятнадцятирічної Лариси Удовиченко, майбутньої знаменитості радянського кіно.

“Людина на своєму місці”

Список фільмів з Меньшовим в головній ролі продовжує його перша повнометражна робота – чудова картина “Людина на своєму місці”, що вийшла в 1972 році.

У цьому фільмі актор виконав роль Насіння Боброва, молодого ініціативного фахівця, який отримав вищу освіту і повернувся в рідне село, щоб стати головою колгоспу і досягти своєї мрії – збудувати велике сучасне селище на місці вимираючого російського села.

Герой Меньшова просто чудовий в цілеспрямованості і якоюсь неймовірною правдивості свого образу, що є, мабуть, однією з головних і характерних рис всіх його акторських і режисерських робіт.

“Людина на своєму місці” став одним з кращих фільмів з Володимиром Меньшовим у головній ролі, а сам актор за свою працю був удостоєний першої премії на VI Всесоюзному кінофестивалі.

“Солений пес”

У 1973 році Меньшов виконав головну роль у зворушливій кінокартині “Солений пес”. Його герой, матрос Мартьямов, який працює на судні “Олексій Толстой”, в одному з портів далеких південних країн підібрав приблудного цуценя і забрав з собою.

Ця стрічка вийшла легкою, нескінченно світлою, простої і доброї. Не відкотившись до солодкуватості, вона зрозумілими словами і образами вчить глядача таким поняттям, як дружба, любов і вірність. Перегляд цієї правильної і душевної картини повертає віру в людей.

“Солений пес” є одним з кращих фільмів з Володимиром Меньшовим, а матрос Мартьямов – однієї з кращих ролей актора.

“Власна думка”

У картині 1977 року “Власна думка” Меньшов зіграв свою наступну знакову головну роль. На цей раз йому дістався образ психолога. Його герой, Михайло Петров, разом зі своєю напарницею-соціологом Бурцевої, приїхав на один з радянських заводів виконати складну місію – визначити, що або хто є причиною виходу з підприємства найкращих фахівців.

З першого ж погляду починає здаватися, що між Петровим і Бурцевої неодмінно повинен виникнути службовий роман, проте психолог виявляється тим ще міцним горішком.

Ця картина є одним з яскравих представників фільмів з Меньшовим у головній ролі. Вона досить проста, бесхитростна і, очевидно, була знята, як кажуть, “на злобу дня”. Однак при цьому блискучий акторський дует Володимира Меньшова і Людмили Чурсіна наповнив стрічку настільки добрим, тонким іронічним гумором, що відірватися від екрану практично неможливо.

“Час для роздумів”

У телевізійній драмі 1982 року “Час для роздумів” партнеркою Меньшова стала його дружина Віра Алентова. Їх сімейний акторський дует грає пару, яка збирається вступити в другий для кожного з них шлюб. Ігор і Алла знаходяться на роздоріжжі. У кожного з них вже є дитина від першої сім’ї. І кожен з цих дітей, мов пуповина, утримує їх від остаточного кроку.

Цей фільм буде зрозумілий кожній людині, якій у своєму житті доводилося розлучатися. А таких, на жаль, безліч.

Історія, розказана Володимиром Меньшовим і Вірою Алентовою, незважаючи на свою драматичність, дуже цікава і життєва. Спостереження ж за грою цих двох блискучих акторів стане справжнім подарунком для будь-якого глядача.

“Рік теляти”

В 1986 році на екрани країни вийшла комедія “Рік теляти”, один з кращих комедійних фільмів з Меньшовим у головній ролі.

У цій картині актор виконав роль колгоспного тесляра Феодосія Нікітіна, чия дружина Людмила, блискуче виконана знаменитою актрисою Іриною Муравйовою, будучи дояркою, раптом вирішила долучитися до культур, продала всю домашню живність і найняла для своїх синів викладача музики – споконвічно міського жителя Валеріана Сергійовича, роль якого зіграв легендарний актор Валентин Гафт.

Герой Меньшова не побажав миритися з новими правилами, і незабаром переманив на свою сторону інтелігента Валеріана Сергійовича, встиг відчути смак вільної сільського життя.

В один з прекрасних днів вони, прихопивши з собою дітей Феодосія, втікають з дому…

“Де знаходиться нофелет?”

Ця смішна лірична кінокомедія, прем’єра якої відбулася в травні 1988 року, є безперечним лідером серед фільмів з Меньшовим у головній ролі.

Актор виконав роль Павла Голікова. Йому вже за сорок, він скромний інженер одного з НДІ, у нього золоті руки, і він зовсім не знає, як вести себе з жінками, вважаючи за краще махнути на себе рукою і залишатися холостяком. Правда, все ж є одна загадкова жінка, за якою він ні-ні нишком підглядає, поки їде на роботу, мріючи про те, що одного разу все ж наважиться і познайомиться з нею…

В один прекрасний день до Павла на допомогу прийшов його двоюрідний брат Геннадій, роль якого дісталася чудовому акторові Олександру Панкратову-Чорному. І тут, як кажуть, почалося…

“Щоб вижити”

Завершальним фільмом в нашому короткому огляді став бойовик 1992 року “Щоб вижити”. Володимир Меньшов виконав роль Олега, колишнього офіцера, обпаленого війною в Афганістані. Противником головного героя стає якийсь Джафар, роль якого взяв на себе відомий музикант і актор Олександр Розенбаум.

Банді Джафара потрібно переправити через кордон наркотики, і єдиною людиною, яка знає таємні афганські стежки, стає герой Меньшова Олег. Однак бандитам потрібні гарантії, і для цих цілей вони беруть в заручники сина Олега. Так почалася нерівна смертельна війна оскаженілого батька за життя своєї дитини…

Звичайно, “Щоб вижити” не повторив шаленого успіху культових “Піратів ХХ століття”, але тим не менш упевнено увійшов у число найкращих вітчизняних бойовиків 90-х.