Клей пластилін, його властивості та застосування

Клей – це один з найбільш затребуваних в побуті і будівництві матеріалів. Область його застосування дуже широка, варіанти використання безмежні. Клей-пластилін – це модифікація традиційного речовини, що дозволяє виробляти скріплення і герметизацію майже всіх матеріалів. Засіб зручний в застосуванні і легкий у виготовленні.

Епоксидний клей

Цей продукт являє собою синтетична речовина. Він складається з епоксидної смоли і різноманітних затверджувачів і пластифікаторів. Його властивості такі, що при контакті з повітрям він з рідкою або м’якої маси перетворюється в тверду і міцно тримає субстанцію. Цей продукт використовується і в будівництві, і в побуті, і в авиаконструировании, і в суднобудуванні, у виробництві автомобілів. Для людства він просто незамінний.

Епоксидний клей найчастіше класифікується за складом.

Буває:

  • Ооднокомпонентный – повністю готовий до використання, дозволяючи нанести його на поверхню без додаткових дій. Виглядає або як рідина, або як смужка пластиліну.
  • Двокомпонентний – складається з смоли і затверджувача. Поставляється в двох окремих флаконах. Такий клей перед застосуванням необхідно самостійно змішати до потрібної консистенції.
  • Клей-пластилін – холодна зварка

    Це одна з різновидів скріплюючого складу. Холодна зварка – це назва методу, що дозволяє з’єднувати предмети, в тому числі і металеві, без використання зварювального устаткування і високих температур. Найчастіше під цим терміном мається на увазі склеювання поверхонь епоксидним клеєм-пластиліном, який забезпечує міцне зчеплення.

    Холодна зварка підходить не для всіх типів предметів. Так, епоксидний клей не впорається з поверхнями з тефлону, поліпропілену, поліетилену і силікону. Незважаючи на це, холодна зварка отримала дуже широке поширення, адже цей метод має величезну кількість плюсів. Найважливішими з них є стійкість до температурних перепадів, вологості і сухості, еластичність, а також міцність і довговічність. Всі ці якості зробили засіб буквально незамінним.

    Інструкція по роботі з епоксидним клеєм

    Для використання епоксидного клею, як і для будь-якого іншого, найважливіше – це підготувати поверхні. Вони повинні бути зачищені, як можна ретельніше, бажано за допомогою наждачного паперу або ацетону, який розчиняє всі небажані домішки.

    Потім мокрими руками в рукавичках (це важливо, щоб уникнути прилипання розчину до них) потрібно змішати інгредієнти в правильній пропорції, якщо використовується двокомпонентний клей, і просто нанести його на поверхню. Фіксація місця склейки бажана протягом наступних кількох годин. Однак цей параметр сильно залежить від швидкості застигання клею – деякі бистросхвативающіеся склади тверднуть і за кілька хвилин.

    У продажу також є клей-пластилін, підходящий для фіксації рамок, картин, календарів та інших настінних прикрас. Таке речовина виступає, як замінник скотчу, дозволяючи кріпити легкі предмети без просвердлювання дірок в стінах і за допомогою цвяхів. Цей клей дійсно нагадує пластилін, але не залишає плям, зручний у застосуванні, має більш високу адгезію.

    Самостійне виготовлення

    Для більшості людей у побуті підійде використання звичайного магазинного клею-пластиліну, однак для особливих цілей можна використовувати і зроблений самостійно складу.

    В цілому, в приготуванні епоксидного клею в домашніх умовах немає нічого складного. Детальна інструкція про те, як зробити клей-пластилін, найчастіше представлена на упаковках з затверджувачем і епоксидною смолою. Вони-то і є головними компонентами, продаються окремо в більшості магазинів для будівництва та ремонту.

    Найчастіше такі пропорції – одна частина затверджувача на десять частин епоксидної смоли. В залежності від цих пропорцій будуть змінюватися і властивості отриманого речовини.

    А щоб отримати клеючий-пластилін певного кольору, який можна буде використовувати в побуті в якості декоративного елементу, в суміш потрібно додати харчовий барвник потрібного кольору. Всі компоненти потрібно буде ретельно перемішати в скляній ємності, захистивши руки рукавичками. Надалі його необхідно ізолювати від потрапляння повітря або ж використовувати безпосередньо після приготування.

    Висновок

    Приготування клею-пластиліну – проста задача, що не вимагає спеціальних навичок. У залежності від пропорцій компонентів, можна отримати досить м’яку і пластичну суміш, так і вкрай тверду субстанцію, що підходить для склеювання поверхонь. Вкрай важливо дотримуватися інструкції, що додаються до упаковці з компонентами, і слідувати рекомендаціям фахівців. Хоч клей-пластилін і нетоксичний, використовувати його в якості іграшки для дитини вкрай не рекомендується.