Борис Нікольський: дітям про армію і “помірний песимізм”

Радянський і російський письменник Борис Нікольський багато років поспіль знайомив дітей з армійським побутом, а дорослих – з сучасним літературним процесом. Допоміг співвітчизникам знайти свободу слова, але на майбутнє Батьківщини великих надій не покладав.

Як прожив життя

Народився Борис Миколайович Нікольський в Ленінграді в 1931 році. В роки війни перебував в евакуації в Ташкенті. Школу закінчив у Ленінграді, вищу освіту здобув у Московському літературному інституті імені Горького. Після випуску з вузу працював у газеті в місті Калініні (нині Тверь). У 1954-56 роках відбував військову службу в Забайкаллі, дослужився до сержанта. Демобілізувавшись, повернувся в Ленінград, відновив діяльність в пресі (щомісячники “Аврора”, “Вогнище”).

Як літератор Борис Нікольський дебютував з твором “Повість про пересічного Смородині, сержанта Власенко і собі”, який побачив світ у 1962 році на сторінках журналу “Юність”. У грудні 1984 р. зайняв пост головного редактора журналу “Нева”, на якому залишався до 2006 року. Саме в бутність Нікольського головним редактором радянський читач уперше познайомився з такими творами, як “Великий терор” Конквеста, “Сліпуча темрява” Кестлера і “Білі одягу” Дудинцева.

Помер письменник у рідному місті в січні 2011 року.

Що і для кого писав

Книги Бориса Нікольського розраховані на аудиторію різного віку. В першу чергу відомий як автор дитячих книг про життя армії. Серед них збірки “Веселі солдатські історії”, “Армійська азбука” та інші.

Серед дитячих книг, не пов’язаних з армійської тематики, повісті “Три пишемо, два в умі”, “Діти до шістнадцяти”, збірка фантастики “Пароль XX століття” та інші.

Серед творів, розрахованих на дорослого читача, романи “Білі кулі, чорні кулі”, “Чекаю і сподіваюся”, “Формула пам’яті” та інші, а також повісті та оповідання. Останній твір автора – збірник заснованих на реальних подіях новел “Свята простота”. У загальній складності написав більше двадцяти книг.

Дивіться також:  Ернст Гомбрих, історик і теоретик мистецтва: біографія, праці, нагороди та премії

Нардеп і “помірний песиміст”

Брав участь Нікольський і в політичному житті країни – встиг побувати народним депутатом СРСР. Крім того, був заступником голови Комітету Верховної Ради СРСР з питань гласності і одним з розробників закону “Про пресі й інших засобах масової інформації”, який проголосив свободу ЗМІ.

У 1998 році на лекції в Гуманітарному університеті профспілок письменник зазначив побічні ефекти скасування цензури. На думку Нікольського, процвітаюча у вільному інформаційному просторі “нецензурщина” зовсім не нешкідлива, тому що будь-яка література має моральне вплив на читача. У цій же лекції свої погляди на майбутнє Росії письменник охарактеризував як “помірний песимізм”.