Інтервали – найпростіші поєднання двох нот. В теоретичному розділі музики, тобто у сольфеджіо, вони вивчаються насамперед, так як в подальшому на їх основі будуть будуватися більш складні акорди. Всі інтервали поділяються на консонанси – м’яко звучать і дисонанси – різко звучать. Саме до другої категорії належить збільшена кварта, або простіше кажучи – тритон. Що ж це таке і якими властивостями володіє інтервал? Давайте розбиратися.
Що це таке?
Отже, почнемо з такого простого поняття, як чиста кварта. Інтервал, який на відміну від секунди, терції, сексти або септими не може бути великим або малим – він єдиний, тобто чистий. Такими ж властивостями володіє і квінта – інтервал, який на тон більше кварти.
Кварта – це проміжок між чотирма нотами (звідти й назва). Однак кількість тонів у цьому інтервалі дорівнює 2,5. Що ж стосується чистої квінти, то це відстань між п’ятьма нотами, але кількість тонів у ньому прирівнюється до 3,5.
Якщо збільшити “тонаж” кварти на половину тони, і, відповідно, зменшити цей показник у квінті на таку ж кількість, то ми отримаємо рівно три тони. Це і є тритон з його нехитрою назвою, яке в точності відображає його структуру. Тому збільшена кварта також може бути зменшеною квінтою, але при цьому звучання інтервалу буде ідентичним. А от написання і є той самий визначальний момент, який дозволяє нам судити про те, складається інтервал з чотирьох або п’яти нот.
