У Трудовому кодексі сказано, що будь-який працівник повинен отримувати гідну плату за власний працю, відповідну внесеного їм вкладу. Поговоримо далі про те, як повинна виплачуватися заробітна плата, які особливості її нарахування, а також якими саме актами нормативного характеру регулюється даний процес.

Загальне поняття

Говорячи в загальному про особливості заробітної плати, варто відзначити значення даного поняття, яке відображено у змісті ст. 126 Трудового кодексу. У зазначеному джерелі сказано, що заробітною платою є певна винагорода, що видається працівникові за його працю на підприємстві.

Важливо зазначити, що на розмір латки можуть впливати певні фактори, до ряду яких варто віднести кваліфікацію працівника, його стаж, досвід, а також якість виконуваної їм роботи та умови ведення основної діяльності.

Нормативне регулювання

Всі дії, пов’язані з заробітною платою, яка нараховується і виплачується для працівників, регулюються положеннями, встановленими актами нормативного характеру, що діють на території РФ. До ряду таких належать:

  • Конституція.
  • Податковий кодекс.
  • Трудовий кодекс.

Крім зазначених актів, розглянуте поняття широко регулюється вмістом різних постанов, виданих урядом («Про введення 18-розрядної тарифної сітки»), листів Міністерства праці («Про особливості оплати праці керівників»), а також окремими положеннями, розпорядчими правила ведення бухгалтерського обліку в сфері нарахування і виплати заробітної плати.

У регулюванні питань, пов’язаних з тим, як виплачується заробітна плата працівникам підприємства, важливе місце займає інструкція, видана Держкомстатом РФ, в якій прописані тонкощі складання фонду заробітної плати на кожному підприємстві.

Варто зазначити, що деякі питання, пов’язані з тим, як виплачується заробітна плата працівникам, можуть регулюватися положеннями локальної дії, прийнятими в межах конкретних організацій. Важливо відзначити, що їх зміст жодною мірою не повинно суперечити вимогам, запропонованим федеральним законодавством.

Як нараховується заробітна плата

Перш ніж розбиратися в тонкощах того, як повинна виплачуватися заробітна плата, важливо визначити основні особливості процедури її встановлення.

В першу чергу, треба усвідомити те, що розмір плати праці неодмінно повинен бути встановлений для кожного працівника індивідуально. Як правило, її сума прописується в укладених контрактах, а також в трудових договорах. Визначення суми заробітної плати має здійснюватися на підставі штатного розкладу, що діє на підприємстві. Крім штатного розкладу цей аспект може регулюватися й іншими актами нормативного характеру локального дії:

  • правилами внутрішнього розпорядку;
  • колективним договором;
  • положення про оплату праці;
  • положенням про преміювання.

Крім зазначених актів при визначенні розміру заробітної плати роботодавець неодмінно повинен враховувати мінімальні вимоги, встановлені Трудовим кодексом та іншими законами, мають федеральне значення.

Особливості нарахування зарплати

Як виплачується заробітна плата? Важливо зазначити, що грошова компенсація може бути призначена як за загальний відпрацьований час, так і за визначений обсяг виконаної роботи. І в одному, і в другому випадку для розрахунку належної суми бухгалтер повинен користуватися даними, представленим у змісті табеля обліку робочого часу — документа, що ведеться на кожного працівника окремо. У тому випадку, якщо оплата проводиться на відрядній основі, то для розрахунку загальної суми, належної до виплати, крім зазначеного вище табеля увага повинна бути звернена на індивідуальні наряди і документи, в яких відображено облік виробітку.

Дивіться також:  Валюта Гватемали: назва, історія, фото

Важливо відзначити, що будь-який працівник має право на одержання винагороди не тільки за фактично відпрацьований час, але ще й за періоди власної непрацездатності, час відпочинку, простої та деякі інші виплати компенсаційного характеру. При розрахунку заробітної плати також варто враховувати належні працівникові доплати за понаднормові роботи, працю в неробочі дні (по вихідних і святах), додаткові виплати за суміщення і виконання обов’язків в особливих умовах, якщо такі є.

Щодо мінімальної зарплати

Законодавцем встановлено, що будь-який працівник має право на отримання тієї заробітної плати, розмір якої буде не менше рівня прожиткового мінімуму, встановленого на певний рік.

Розмір мінімальної заробітної плати для всіх працевлаштованих осіб визначається на державному рівні та може змінюватися в залежності від різних обставин. Важливо відзначити те, що роботодавець не має права встановити суму заробітної плати нижче представленої, але тільки в тому випадку, якщо особа відпрацювала всю нормативну тривалість, встановлену для нього (стандартна — 40 годин на тиждень).

В даний час законодавцем передбачена можливість встановлення МРОТ не лише на загальнодержавному рівні але й на регіональному. Важливо відзначити, що за загальноприйнятими правилами регіональний МРОТ не може бути нижчим від загальнодержавного.

Податки

Важливо відзначити, що за законом, чинним в РФ, будь-яка людина має сплачувати певні податки з одержуваного ним доходу, яким є заробітна плата.

Відповідно до положень Податкового кодексу ПДФО повинні бути обкладені майже всі виплати, які входять в структуру заробітної плати. Що стосується обчислення необхідних сум, то такий обов’язок покладається безпосередньо на роботодавця, більш того, проводити розрахунки сум, що підлягають утриманню, він повинен в процесі нарахування встановлених сум, перед їх видачею. Окрему увагу варто приділяти тому, що роботодавець зобов’язаний надавати звітність за сумами, вилученими в якості податку. В кінцевому підсумку заробітна плата виплачується вже з урахуванням обчислених сум.

Яка ставка податку на прибуток, отриманий фізичними особами, встановлена законом? В даний час Податковий кодекс диктує дві ставки: 13 % і 35 %. На ділі обчислення відбувається виходячи з першого відсотка. Що стосується ставки 35 %, то вона застосовується відносно отриманих працівником подарунків та виграшів, сума яких перевищує 4000 рублів.

Дивіться також:  Програма лояльності "Іль де Ботэ": як перевірити баланс картки

Перелік податкових вирахувань

Як вже було зазначено вище, заробітна плата виплачується з урахуванням відрахувань, зроблених у відповідності з вимогами податкового законодавства. Також варто звернути увагу на те, що законодавець пропонується певний перелік податкових вирахувань, якими працівник може скористатися вже після того, як роботодавець сплатив у відповідні фонди та бюджети ПДФО. Важливо відзначити і те, що податкові відрахування не надають будь-якого впливу на базу, застосовану при обчисленні податків із заробітної плати працівника.

До ряду вирахувань на підставі чинного податкового законодавства належать:

  • стандартний, який надається на дітей та в деяких випадках на самого працівника;
  • соціальний, дозволяє значно зменшити базу оподаткування на суми, необхідні для отримання освіти, лікування тощо;
  • інвестиційний, що застосовується для проведення маніпуляцій з цінними паперами;
  • майновий, який може бути використаний для продажу або покупки цінного майна (будинку, автомобіля, квартири тощо).

Періоди сплати податків

Варто відзначити, що нововведенням податкового законодавства, прийнятим в 2016 році, була встановлена єдина дата, до якої має бути здійснене перерахування податку ДФЛ із суми заробітної плати працівника, — не пізніше останнього числа місяця, за який була нарахована сума. Роботодавець повинен представляти платіжку, оформлену не на кожного працівника, а на всіх відразу.

Важливо відзначити, що термін сплати податку не впливають ні сума зарплати, ні спосіб її надання працівнику (на мапу, каси тощо).

Законодавець передбачає певну відповідальність за порушення терміну подання податкової звітності та перерахування необхідних сум, представлену у вигляді нарахування пені з розрахунку 1/300 ставки рефінансування за кожний зафіксований день прострочення.

Термін виплати

Згідно із законодавством, чинним в РФ, заробітна плата виплачується не рідше ніж кожні 15 днів (2 рази в місяць). При цьому перша частина виплати іменується авансом, а друга — основною сумою. Як показує практика, на ділі в правилах більшості організацій встановлено те, що аванс працівникам виплачується 15-го числа місяця, а основна частина заробітної плати — 30-го або 31-го.

Варто відзначити, що ті терміни, в які виплачується заробітна плата, неодмінно повинні бути зазначені у документах підприємства. В якості таких можуть виступати:

  • правила, що закріплюють внутрішній розпорядок;
  • положення про оплату праці;
  • трудовий договір.

Встановивши правило про те, що заробітна плата виплачується кожні півмісяця, законодавець визначив покарання за його порушення. Так, у разі затримки виплати авансу або основної суми керівник підприємства притягується до матеріальної відповідальності, представленої у вигляді компенсації в розмірі 1/150 ставки ключового типу, встановленої ЦБ від загального розміру невиплаченої суми. Більш того, варто відзначити, що штрафні санкції нараховуються за кожен день фактичної прострочення.

Дивіться також:  Основні елементи ПДФО. Загальна характеристика податку на доходи фізичних осіб

Порядок виплати

Ст. 136 ТК передбачає певний порядок виплати зарплати, якому повинен слідувати будь-який роботодавець. У відповідності з ним працівник своєчасно повинен бути повідомлений про переведення йому коштів шляхом надання йому на руки письмового звіту із зазначенням таких даних:

  • складових частин виплати (на той випадок, якщо виплата здійснюється не тільки в матеріальній формі, але ще і в довольственной);
  • період, за який проведено нарахування;
  • суми додаткових виплат, належних працівникові відповідно до закону;
  • звіт про здійснені утримання;
  • нарахована сума заробітної плати до здійснення відрахувань.

У відповідності з встановленими Трудовим кодексом правилами, виплата зарплати повинна проводитися в рублях, за винятком тих випадків, коли з якихось поважних причин зробити це неможливо. Лише за трудовим договором заробітна плата виплачується не тільки грошима, але і іншими цінностями, однак це повинно бути заздалегідь погоджено з працівником і здійснено лише з даного ним згоди, що повинно бути відображено в угоді.

Способи виплати

Законодавством передбачено вичерпний перелік способів виплати нарахованої зарплати:

  • шляхом видачі через касу організації на руки працівнику (тільки в готівковій формі);
  • методом перерахування певної суми на заздалегідь відкритий розрахунковий рахунок співробітника, який може бути відкритий у будь-якій банківській організації.

Процес видачі грошових коштів через касу організації неодмінно має супроводжуватися веденням необхідної звітної документації, що потрібно для підтвердження цільового використання коштів роботодавцем.

Як розраховується зарплата

Важливо відзначити, що в більшості випадків заробітна плата, яка виплачується за кількість фактично відпрацьованих днів, розраховується за певною формулою. Розглянемо її далі більш детально.

Для визначення суми, належної до сплати податку, потрібно розділити встановлений трудовим договором оклад на число відпрацьованих днів, після чого поділити отримане число на 100 %, а потім помножити на 13 % (розмір ПДФО).

У тій ситуації, коли за які-небудь заслуги особа має надбавки чи премії до зарплати, то вони також повинні бути враховані при розрахунку заробітної плати. У тому випадку, якщо при цьому працівник працює за окладний системі, для розрахунку суми виплати для нього, бухгалтер повинен підсумувати всі надбавки, сам оклад, а потім відмінусувати податкові відрахування, якщо такі є. Далі отриману суму слід поділити на 100 і помножити на 13 % — таким чином можна отримати розмір суми податку, належної до сплати.

Для обчислення чистої суми заробітку, належної до видачі на руки працівнику, від загальної нарахованої суми слід відняти податок, розмір якого варто прорахувати зазначеними вище способами.