Загальні правила силлогизма: приклади використання, визначення, послідовність та обґрунтування

Загальні правила силлогизма і логічних фігур допомагають легко відрізнити правильні міркування від неправильних. Якщо в процесі мисленого аналізу з’ясовується, що вислів відповідає всім правилам, то воно логічно правильне. Вправи в розвитку навички використання даних правил дозволяють сформувати культуру мислення.

Загальне визначення силлогизма і види термінів

Правила силлогизма випливають із загального визначення цього терміна. Дане поняття є однією з форм дедуктивного мислення, для якого характерне формування укладення з двох висловлювань (називаних посилками). Найбільш поширеною і примітивною формою служить простий категоричний силогізм, побудований на 3 термінах. В якості прикладу можна навести такий умовивід:

  • Перша посилка: «Всі овочі є рослини».
  • Друга посилка: «Гарбуз є овоч».
  • Висновок: «Отже, гарбуз – рослина».
  • Менший термін S – це предмет логічного судження, що входить у висновок. У наведеному прикладі – «гарбуз» (суб’єкт висновку). Відповідно, посилка, його містить, називається меншою (номер 2).

    Середній, опосредующий термін M присутній у посилках, але не міститься в висновку («овоч»). Посилка з твердженням про нього також називається середньою (номер 1).

    Більший термін Р, званий предикатом висновку («рослина») – це твердження, висловлене про суб’єкта, який є великий посилкою (номер 3). Для полегшення аналізу в логіці більший термін розташовується в першій посилці.

    У загальному сенсі простий категоричний силогізм — це суб’єктно-предикатний умовивід, що встановлює взаємовідносини між меншим і більшим термінами з урахуванням їх зв’язку з середнім терміном.

    Середній термін може мати різне розташування в системі посилок. У зв’язку з цим виділяють 4 фігури, зображені на малюнку нижче.

    Логічні відносини, що показують взаємозв’язок даних термінів, називаються модусами.