Уявою можна назвати здатність людського мозку створювати образи або генерувати ідеї, що мають в основі реальні явища, події чи об’єкти. Уява тісно пов’язано з усіма процесами мислення людини і є важливою частиною психічного функціоналу. Вправи на розвиток уяви так само корисні для творчої складової особистості індивіда, як тренування пам’яті для поліпшення навченості або практичні заняття в будь-якій сфері пізнавальної діяльності.
Види уяви
Уява є невід’ємним елементом здатності людини до абстрактного мислення – воно допомагає відтворювати образи щодо окремо існуючим ланкам, планувати події, створювати цілі і знаходити шляхи для їх досягнення. Проте не завжди цей процес підпорядкований бажанням людини або повністю перебуває під його контролем. Найчастіше людина має справу з так званими пасивними проявами фантазій, яким не судилося втілитися найближчим часом.
Це, наприклад:
- мрії – відносяться до усвідомленим розумовим процесам, коли індивід найбільш ясно уявляє собі бажані образи і події;
- мрії можуть створюватися усвідомлено або полуосознанно, і також являють собою бажані моменти, яким ніколи не судилося збутися по ряду різних причин;
- галюцинації – внеосознанное бачення неіснуючих візуальних картинок фантастичного або адаптивного властивості, в реальності яких індивід не сумнівається;
- сни – є повністю неусвідомленим процесом, активирующимся в стані відпочинку людини.
Активними видами уяви називають процеси підконтрольного викликання потрібних образів. Їх теж кілька:
- творча (продуктивна) уява – формує образи або сценарії (алгоритми) подій, пізніше втілювані в реальні об’єкти або звершення;
- відтворює – є своєрідним «архів пам’яті», зберігають і подумки відновлює за бажанням людини образи і факти, що мали місце в минулому індивіда.
Кожен психічно здорова людина володіє уявою, розвиненим в тій чи іншій мірі, але при бажанні здатність оперувати абстрактно можна посилити, розкривши в собі тим самим нові потенціали і невідомі раніше можливості.
