Під терміном «виробничі технології» приховується різне тлумачення. Найчастіше це поняття асоціюється з важким виробничим процесом, промисловістю. Але насправді технологія – це в першу чергу вміння, майстерність, методи. Якщо перекласти слово «технос» з грецької мови, відкриються додаткові варіанти інтерпретації даного поняття: мистецтво і логіка. Отже, виробнича технологія – це сукупність способів, прийомів і методів для створення продукту, товару або його обробки.

Узагальнене поняття технології

Науковий напрям, який займається вивченням виробничих явищ, має назву «технологія». Дана дисципліна – це комплекс знань про процеси виготовлення, обробки і переробки різних матеріалів, середовищ, продуктів. Предметів дослідження технології може бути дуже багато, адже обробляти і переробляти можна не тільки матеріальні середовища (дерево, метал, мінеральна сировина, корисні копалини, рослинна сировина та інші матеріали), але і нематеріальні ресурси, до яких відноситься інформація, науково-дослідні розробки, проекти, шоу, законотворчі процеси, фінансові, соціальні послуги та ін

До завдань технології відносять виявлення фізичних, хімічних, механічних, комерційних та інших закономірностей у процесі створення і перетворення одного продукту в інший. Для досягнення даної мети принципово важливо вивчити суть виробничої технології.

Виробництво повинно відображати сучасні концепції, дозволяти робити прогноз, знаходити відповідні напрямки і йти в ногу з темпами розвитку світового технологічного прогресу. У цьому розумінні під технологією правильніше розуміти саму операцію видобутку, переробки, доставки, зберігання, продажу та інші дії, які в комплексі являють собою виробничий процес.

Види виробництва

Говорячи про технології, правильніше розглядати її у зв’язку з конкретною виробничою галуззю. Це може бути будівництво, хімічна промисловість, проектування і конструювання, збір і зберігання інформації, металопрокат, друкування грошей, політична кар’єра та ін. Технологія виробничого процесу передбачає поетапне зміна якісних характеристик, обробку середовища, його форму, структуру, матеріальні і споживчі властивості. Якщо розглядати поняття «технологія» в контексті сфери і функцій менеджменту, то в ньому закладений більш широкий зміст, оскільки передбачається проведення управлінської діяльності в сукупності з прийомами і способами переробки різних середовищ.

Всі технології можна вважати виробничими, оскільки кожна з них призначена для поліпшення якості вихідного ресурсу. Виходячи зі спеціалізації компанії, визначається пріоритетність виробничого процесу за значимістю технології: він може бути головним і допоміжним. Такий поділ обумовлено порядком розвитку та ліцензування діяльності.

Удосконалення технологічних процесів

Впровадження нових виробничих технологій відбувається практично безперервно за рахунок появи нових науково-технічних досягнень. На сьогоднішній день вчені виділяють декілька напрямків у розвитку сучасних технологій:

  • перехід від статичних методів до динамічним виробничим процесам у зв’язку з більш високою ефективністю і економічністю останніх;
  • реалізація нових проектів, що передбачають безвідходне виробництво;
  • проходження всіх технологічних циклів при дотриманні принципів екологічної безпеки;
  • підвищення ролі наукових розробок у бізнесі.

Класифікація продуктів як результатів виробничої діяльності

Наслідком застосування нових виробничих технологій є підвищення якості кінцевого продукту (товарів, послуг). Про закономірності отриманого результату свідчить збільшення споживчого попиту. По призначенню готові продукти поділяють на три категорії:

  • матеріальні;
  • енергетичні;
  • інтелектуальні.

Всі три різновиди – це самостійні одиниці, які взаємодіють між собою в різних відносинах і комбінаціях. Виробничі технології, за якими виготовляються товари, надаються послуги, що зумовлюють фізичну природу і матеріальну сутність продуктів. Відмінність між ними в споживчому попиті не можна назвати досконалим, що можна помітити на підставі наступного прикладу.

Розглянемо два кінцевих результату виробничої діяльності та застосування сучасних виробничих технологій – друкарську авторучку і оперну арію. Кожен з цих готових продуктів складається з тих же трьох складових (матеріальної, енергетичної та інтелектуальної), але з різною пріоритетністю.

Так, для створення авторучки використовуються одні виробничі технології, а для запису оперної арії потрібні інші. В процесі виготовлення авторучки використовуються пластмасові матеріали, метал, фарбувальні чорнило, що підтверджує матеріальну природу продукту, яка є пріоритетною. Для виконання оперної арії матеріальна складова не має першорядного значення. Пріоритетним тут вважають інтелектуальний елемент, оскільки в першу чергу для виконання цього музичного твору потрібно відповідне звуковий супровід, зовнішній артистизм співака, красивий голос, інтонація, мелодія та інші нематеріальні складові. Назвати співочу арію матеріальним продуктом можна лише частково, оскільки для її виконання потрібна спеціальна апаратура, будинок, сцена. В той же час і для виготовлення ручки, і для виконання оперної арії грає роль енергетична частина, яка передбачає використання не тільки електроенергії, але і живої людської праці.

Дивіться також:  Яким бізнесом можна займатися в селі: бізнес-ідеї, вкладення, рентабельність і окупність

Про сучасні технології в промисловому виробництві

За останні десятиліття минулого століття серед технологічних процесів з’явилося безліч інноваційних рішень, які позитивно позначилися на роботі підприємств практично у всіх промислових галузях. Умовно всі ці нововведення можна розділити на дві групи: одні з них призначені для технічного забезпечення, а інші – для програмного.

Головним показником застосування нових технологій можна назвати підвищення рівня автоматизації і трудомісткості процесів. Прогрес виробничих технологій не стоїть на місці. Однією з сучасних розробок можна сміливо називати верстати з електронним керуванням, оснащені обробними центрами. Таке обладнання виконує промислову роботу при автоматизації основних процесів і функцій (наприклад, подачі матеріалів, розподілу готової продукції тощо).

Верстати з числовим програмним управлінням являють собою систему, що складається з звичайного верстата і комп’ютера. Електронна апаратура стежить за послідовністю виконуваних операцій. Більш сучасними і вдосконаленими моделями є верстати з системами зворотного зв’язку. На відміну від звичайного обладнання, верстати здатні визначати фактичний стан інструментів і деталей, порівнювати його з запрограмованим становищем та у разі невідповідності вносити необхідні коригування.

При проходженні виробничої практики з технології стажисту підприємства необхідно оволодіти основними принципами функціонування системи та отримати навички управління верстатом з ЧПУ. Надалі експлуатація обладнання не викличе ніяких труднощів, особливо якщо мова йде про системах з автоматичним вибором і установкою інструментів, завантаженням необроблених деталей і видачею готових виробів.

Роботизація виробництва в Росії

У сучасних розвинених країнах роботи успішно замінюють людей у виробничому процесі. Поки мова йде про виконання одноманітної, монотонної роботи або діяльності, пов’язаної з підвищеними ризиками та небезпекою. Щоб впровадити машину в роботу підприємства, робота оснащують спеціальним пристроєм (наприклад, для захоплення або підйому деталей) і системою візуальної координації. Сучасна робототехніка володіє масою можливостей. Робота можна навчати новим рухам, які необхідні для виконання тієї чи іншої дії. Можливим це стало за рахунок збільшення обсягів комп’ютерної пам’яті.

Завдяки автоматизованим системам подачі сировини на виробництві вдається скоротити час на транспортування, збереження і заповнення вихідних матеріалів. Комп’ютеризовані системи підключають до радіокерованим транспортним засобам, які автоматично визначають потрібний вантаж і місце його доставки. Такі виробничі осередки допомагають комбінувати кілька роботів або їх окремих систем.

Сьогодні виробничі комплекси на підприємстві – це автоматизовані технології, що лежать в основі промисловості і містяться в різних технічних комбінаціях для досягнення більш високих результатів і збільшення продуктивних показників.

Другий блок – це програмне забезпечення, яке широко використовується на стадії проектування, планування та аналізу виробничої діяльності. Найчастіше застосовуються технології автоматизованого проектування і управління робочим процесом. Такі системи можуть використовуватися під час розробки будь-якої продукції. Серед методів, які застосовуються в технології автоматизованого проектування, ведучими є:

  • комп’ютерна графіка;
  • комп’ютерне моделювання;
  • автоматизований план виробництва.

Комп’ютерну графіку доцільно застосовувати для дослідження візуальних властивостей і характеристик готових виробів. У свою чергу моделювання дозволяє оцінити інженерні характеристики, рівень готовності автоматизованої виробництва для впровадження комп’ютерних програм на верстати з ЧПУ і обробними центрами. Без автоматизованих систем планування і управління виробництвом стало б неможливим повноцінне функціонування інформаційного блоку, необхідного для регулювання робочого процесу та контролю за ходом виробничих операцій.

Дивіться також:  Архітектура підприємства - це... Визначення і принципи управління

Запорука технологічного прогресу

Створення передових виробничих технологій і їх повсюдне впровадження в промисловому і непромисловому виробництві — головна умова для розвитку науково-технічної сфери як окремих підприємств-виготовлювачів, так і виробничого сектору державної діяльності. Прогресивна модель виробничих потужностей дозволяє розробляти продукти, які в більшій мірі будуть відповідати критеріям корисності і користуватися високим попитом у споживачів.

При цьому розробка виробничих технологій повинна ґрунтуватися на що застосовуються принципи управління технологічним процесом у ринковій економіці. Вважати її успішною можна буде тільки тоді, коли вона буде в змозі забезпечити конкурентоспроможність виробничої системи. Це складний, багатокомпонентний фактор, на який впливають всі види виробничих технологій. Компанії промислової галузі використовують системи виробництва і управління об’єктом, але, крім них, велике значення має аналіз впливу зовнішнього середовища на робочий процес. Враховується також рівень технічної оснащеності, економічний потенціал підприємства і ступінь освітньо-практичної підготовки найманого персоналу. Навчання виробничим технологіям співробітники проходять на етапі стажування.

Ще один фактор, який впливає на виробничий і науково-технічний прогрес – це інноваційний менеджмент. Будучи одним з елементів управлінської системи, він забезпечує прогресивність і поступальну динаміку розвитку виробничих технологій. Практика доводить, що нові проекти не приносять успіху, якщо модель управління має недоробки. Чому? Все просто: виробничі технології і праця співробітників не здатні замінити талант і підприємницьку енергію управлінців.

Таким чином, сучасне суспільство переймається питанням розвитку технологій. Кожне підприємство, компанія, організація намагається освоїти вже застосовуються сучасні виробничі технології й примножити їх.

Якими бувають технології виробництва

Враховуючи, що сьогодні існує і застосовується на практиці безліч виробничих технологій на підприємствах, першочергове завдання полягає у визначенні їх типу. Для розмежування технологій, що застосовуються на виробництві, беруть до уваги кілька типових ознак.

Незалежно від різновиду, кожна з технологій розвивалася і продовжує розвиватися в умовах акумуляції життєвого досвіду людей. Прикладами є:

  • духівництво;
  • релігія;
  • писемність;
  • історичні джерела;
  • письмові рукопису;
  • музеї;
  • магнітні носії;
  • креслення, фотографії, схеми, малюнки;
  • зразки обладнання та ін

Класифікувати виробничі технології можна за кількома основними параметрами:

  • за рівнем складності – бувають простими і складними;
  • по області застосування – наукові, виробничі й освітні;
  • за динамікою розвитку – прогресуючі, що розвиваються, усталені й застарілі, неактуальні;
  • за потреби в ресурсах – виділяють капіталомісткі, наукомісткі, енергоємні;
  • за рівнем опису – поділяють на професійні, ноу-хау, аксиоматические;
  • за рівнем обробки і переробки середовищ – низького, середнього і високого рівня;
  • за призначенням – творчі і руйнівні.

Кожна з них має свою форму вираження. Так, технології виробничих робіт трансформуються в федеральні закони, нормативно-правові акти підприємства, що регламентують порядок розгляду і відбору готової продукції, галузеві стандарти, патенти, сертифікати і ліцензії, механізми захисту та контролю якості.

Роль Академії технологічних наук РФ

Оскільки жодне з явищ в природі або суспільстві не відбувається саме по собі, особлива увага приділяється вивченню закономірностей і умов, необхідних для протікання виробничих процесів. При здійсненні науково-дослідної діяльності виявляються проблеми соціально-економічного, технічного, організаційного, екологічного характеру. Їх рішення є обов’язковим для задоволення запитів суспільства.

Провідна роль у доборі та поєднанні різних за природою технологій належить менеджменту. Від виваженості управлінських рішень залежить успіх підприємства. Фундаментальними і прикладними дослідженнями в області передових виробничих технологій в нашій країні займається Академія технологічних наук РФ. Ця організація має багатогалузеву структуру, власну експериментальну базу і є самокерованою одиницею з підвідомчими інститутами, центрами, відділеннями.

Основне завдання роботи Академії полягає у визначенні тенденцій розвитку інноваційних технологічних проектів і розробок подвійного призначення, необхідних для їх використання у формуванні технологічного потенціалу держави. Бюджетна науково-технічна організація здійснює експертизи новітніх розробок, обґрунтовує їх застосування у виробничому процесі і пропонує Уряду РФ робочі концепції щодо їх комплексного використання в державних інтересах.

Дивіться також:  Щілинні підлоги: опис, види, монтаж своїми руками

Основними напрямками робіт Академії технологічних наук РФ можна назвати:

  • конверсійні і технології подвійного призначення;
  • розробки для підвищення продуктивності нафто — і газовидобутку, переробки, зберігання і транспортування ресурсів;
  • створення проектів для сектора важкої промисловості (металургія, гірнича справа та ін);
  • удосконалення будівельних технологій.

Дана науково-технічна організація є дочірнім установою Міжнародної академії технологічних наук, яка є організатором постійних конференцій, форумів та виставок за різними напрямками діяльності. Основною формою сприяння науково-технічного прогресу в Росії є науково-технічні програми і проекти регіональних відділень Академії.

Законодавче регулювання технологічної сфери

У сфері науки і технологій цивільного призначення головним урядовим органом є Міністерство промисловості, науки і технологій РФ. Цей центральний орган проводить державну політику в цій галузі, управляє основними процесами і визначає першочергові завдання для розвитку конкретного напрямку. За рахунок використання ефективних науково-виробничих технологій Міністерство вирішує такі завдання:

  • Формує та реалізує єдину державну науково-технічну політику.
  • Визначає пріоритетні галузі розвитку науки і техніки, складає перелік технологій, удосконалення яких потребує федеральної підтримки.
  • Організовує роботу підрозділів за рішенням міжгалузевих науково-технічних проблем.
  • Створює економічні і організаційно-правові умови, мотивуючи підприємців на здійснення інноваційної діяльності в науково-технічній галузі.
  • Дає рекомендації по використанню сучасних досягнень у виробничому процесі.
  • Бере участь у розробці плану фінансування інноваційних проектів, у тому числі програм бюджетного забезпечення.
  • Координує діяльність виконавчих органів, що використовують науково-технічну інформацію.
  • Сприяє регулюванню міжнародних зв’язків і співпраці з питань вдосконалення застарілих технологій.
  • Розробляє і реалізує стратегію науково-технічного потенціалу РФ, сприяє раціональному розміщенню в регіонах.
  • Гарантує соціальний захист працівників наукових організацій та працівників сфери науково-технічного обслуговування.

Використовуючи виробничі технології, компанії різних форм власності мають право направити до Міннауки відповідні документи, рекомендації регіональних органів виконавчої влади з метою отримання державної акредитації. Можливість надання наукової організації офіційного статусу розглядається Міністерством з урахуванням значимості і рівня проведених досліджень, розробок, кваліфікації працівників, впровадження успішних проектів у практичній діяльності та матеріально-технічного оснащення компанії. Крім того, для отримання державної акредитації має значення обсяг наукової діяльності: він повинен бути більше 70% від загального обсягу виконаних робіт протягом трьох років, що передували подачі заявки.

Якщо Міннауки РФ приймає позитивне рішення, організації видається свідоцтво про акредитацію, яка діє протягом наступних трьох років. Після закінчення даного терміну процедуру акредитації необхідно пройти повторно. Процедура акредитації проводиться на платній основі.

Крім зазначених федеральних органів, розвитком науково-технічної сфери в регіонах займаються Інноваційний Союз РФ, Міжнародний інкубатор технологій при Уряді РФ. Аналогічну роль відіграє Академія менеджменту і ринку і Державного комітету РФ з підтримки малого підприємництва.

Принципи ефективності використовуваних технологій

Тепер розглянемо кілька показників, за якими можна зробити висновок про ефективність виробничих технологій. Функції систем оцінюються з урахуванням наступних параметрів:

  • Питомої витрати сировини і ресурсів на одну одиницю продукції, готової до реалізації.
  • Кількості корисних речовин, що витягаються з одиниці сировинного матеріалу.
  • Якості та екологічної чистоти готової продукції (товарів, послуг).
  • Рівня продуктивності праці при розрахунку реальної завантаженості найманих працівників.
  • Інтенсивності праці.
  • Витрат на оснащення виробничого процесу і собівартості готової продукції.
  • Можливості використання систем безвідходного виробництва.

З урахуванням встановлених цілей визначається галузева спеціалізація підприємства і обґрунтовуються пріоритети першорядною і допоміжної виробничої діяльності. Технології, які використовуються підприємствами, задають курс на розвиток тієї або іншої науково-технічної галузі в регіоні.

Однак розглядати технології на професійному рівні можна лише за умови володіння спеціальною теоретичною базою – це є принциповим моментом у питаннях підготовки менеджерів. Роль управлінського персоналу полягає в умінні приймати вірні рішення, прагнути до економічно значущим результатами і підтримувати функціонування складної багатокомпонентної системи, що складається з елементів економічної природи: ресурсів, майна, персоналу, грошових потоків, наукового потенціалу.